Іннере-Штадт (Відень) — Вікіпедія

48°12′35″ пн. ш. 16°22′12″ сх. д. / 48.20972° пн. ш. 16.37000° сх. д. / 48.20972; 16.37000

Іннере-штадт 1-й район Відня
нім. Innere Stadt
Герб На карті
Площа:	2,88 км²
Населення:	17 221 (01.01.2007)
Щільність населення:	6003 чол./км²
Поштовий код:	A-1010
Адреса адміністрації:	Wipplingerstraße 8, A-1010, Вена
Офіційний сайт (нім.)
Фотографії у Вікісховищі

Іннере-Штадт (Внутрішнє місто, Середмістя; нім. Innere Stadt) — перший, центральний район Відня. До того, як межі міста були розширені в 1850 році, збігався з усім Віднем в цілому.

Попри невелику чисельність населення (17 тисяч), в Іннере-Штадті працює понад 100 тисяч людей, тому що воно є туристичним центром Відня, а також через велике число розташованих тут офісів.

Навколо району, там де раніше розташовувалися міські стіни Відня, проходить велика вулиця Рінгштрассе. Через район проходять перша і третя лінії метро, приблизно по межах — друга і четверта.

У 2001 році Історичний центр Відня, складовою частиною якого є Іннере-Штадт, був включений в список Світової спадщини ЮНЕСКО.

1-й район розташований у центрі міста Відня. Він межує на північному сході з 2-м районом (Леопольдштадт), на сході з 3-м районом (Ландштрасе), на півдні з 4-м районом (Віден), на заході з 6-м районом (Маріагільф), з 7-м районом (Нойбау), а також з 8-м районом (Йозефштадт), а на півночі з 9-м районом (Альзергрунд).

Межа з іншими районами пролягає починаючи від Уранії вздовж таких вулиць: Wienfluss, Lothringerstraße, Карлс-плац, Getreidemarkt, Museumsplatz, Museumstraße, Auerspergstraße, Landesgerichtsstraße, Universitätsstraße, Maria-Theresien-Straße та Donaukanal.

Спочатку район Іннере-Штадт був розділений на чотири квартали, які були названі на честь важливих міських воріт: Stubenviertel (північний схід), Kärntner Viertel (південний схід), Widmerviertel (південний захід) і Schottenviertel (північний захід).

Історія міста почалася ще в часи кельтського поселення, а пізніше продовжилася як табір римського легіону Віндобона. До об'єднання з передмістями в 1850 році історія міста Відня була одночасно і історією сьогоднішнього 1-го району. Але вже тоді міський центр залишався політичним, економічним і духовним центром Відня.

У 1869 р. в 1-му районі проживало 68079 осіб. У 1880 році населення досягло піку в 73000 жителів і з того часу постійно скорочується. У 2011 році було зафіксовано його найменше значення — трохи більше 16 000 людей. Іннере-Штадт — це найменш населений район у Відні.

Частка людей у ​​віці від 65 років і старше складає 24,3 % і перевищує середній рівень (16,9 %). Частка населення до 15 років становила лише 10,4 %, що набагато нижче середнього рівня у Відні — 14,4 %. Частка жінок у 2014 році відповідала середньому у Відні і становила 52,1 %.

Частка мешканців з іноземним громадянством у 2014 році становила 21,3 %, що на 3 % нижче середнього для Відня. 3,4 % населення були громадянами Німеччини, 1,5 % громадяни Сербії, а 0,8 відсотка — громадяни Хорватії. За межами Австрії народилося близько 33,8 відсотка населення станом на 2011 рік.

Частка людей з римо-католицькою вірою становить 51,3 %. У районі є шість римсько-католицьких парафій. 6,6 відсотка є протестантами, а 5,1 відсотка — православними, а 3,3 відсотка юдеями. 22,7 % жителів району не належать до жодної конфесії.

Гербом 1-го району є білий хрест на червоному тлі. Вона ідентичний щиту, який використовувався ще з середньовіччя, хоча він був стилістично простішим, ніж сьогоднішній герб.

Сучасний герб було вперше задокументований з 1270-х рр., оскільки його викарбували на так званих «Віденських пфенінгах». Вважається, що герб походить з прапору королівських військ в середньовіччя, оскільки бойовий прапор спроектований за часів Рудольфа І. дуже схожий на нього.

• Гофбург
• Собор Святого Стефана
• Церква міноритів
• Бургтеатр
• Кольмаркт
• Віденська ратуша
• Пам'ятник австрійським єврейським жертвам Голокосту
• Курсалон

Іннере-Штадт має найбільшу кількість музеїв у Відні — 60.

Найбільш відвідуваним музеєм після палацу Шенбрун є Альбертіна, яка зберігає близько 65 тисяч малюнків і більше одного мільйона листів графічної колекції, яка однієї з найбільших і найважливіших у світі. Альбертіна в останні роки також розширилася і стала художнім музеєм.

Одних з найпопулярніших музеїв є також Хофбург(імператорські апартаменти, музей Сісі і колекція срібла), що дає уявлення про життя Габсбургів.

Серед найвідоміших музеїв у Відні — є також Музей історії мистецтв і Природничий музей, чиї колекції походять ще від Габсбургів.

У 1-му районі також розташовані інші музеї образотворчого мистецтва, такі як Віденська будівля Сецесії, Будинок художників, Bank Austria Kunstforum і Картинна галерея Академії образотворчих мистецтв, колекції Австрійської національної бібліотеки (включаючи музей папірусів, колекцію карт і колекцію глобусів). Іншими важливими музеями є Єврейський музей і Всесвітній музей. Невеликі спеціальні музеї, такі як Музей годинників, Римський музей і Музей плюшевих ведмедів, доповнюють цей широкий вибір.

• Обґрунтування ЮНЕСКО [Архівовано 31 січня 2012 у Wayback Machine.] для включення історичного центру Відня в список Світової спадщини (англ.) (фр.)