French
DeutschВойнилів (ґміна) — Вікіпедія
| Гміна Войнилів | |
| 1934—1939, 1941—1944 | |
| Воєводство | Станиславівське, Крайсгауптманшафт Калуш, Крайсгауптманшафт Станіслав |
|---|---|
| Повіт | Калуський |
| Адмінцентр гміни | Войнилів |
| Тип гміни | сільська |
| Площа | 110,87[1] км² |
| Громади | 7 |
| Населення (1931) • населення • густота населення | 12077[1] 108,9 осіб/км² |
Ґміна Войнилів — сільська гміна в Калуському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Калуш (1941—1943) і Крайсгауптманшафті Станіслав (1943—1944) Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було містечко Войнилів.
Об'єднану сільську Войнилівську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бабін, Бабін Зажечни (Бабин-Зарічний), Войнілув (Войнилів), Долпотув (Довпотів), Должка (Довжка), Дубовіца (Дубовиця), Мошковце (Мошківці), Павлікувка (Павликівка), Пшевозєц (Перевозець), Середне (Середня), Сюлко, Сівка Войніловска (Сівка-Войнилівська), Слобудка (Слобідка)[2].
Площа ґміни — 110,87 км². Кількість житлових будинків — 2430. Кількість мешканців — 12077 осіб[1].
Національний склад населення ґміни Войнілув на 1 січня 1939 року[3]:
| село | населення | українці-греко-католики | українці-латинники | євреї | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Бабин | 960 | 905 | 30 | 5 | 20 | |
| Бабин Зарічний | 620 | 610 | 5 | 5 | ||
| Довпотів | 1370 | 1215 | 20 | 5 | 130 | |
| Довжка | 620 | 560 | 45 | 15 | ||
| Дубовиця | 910 | 700 | 100 | 10 | 100 | |
| Мошківці | 600 | 560 | 30 | 10 | ||
| Павликівка | 820 | 280 | 225 | 5 | 310 | |
| Перевозець | 980 | 950 | 10 | 10 | 10 | |
| Середнє | 970 | 790 | 150 | 20 | 10 | |
| Сільце | 880 | 670 | 70 | 60 | 80 | |
| Сівка Войнилівська | 1060 | 930 | 100 | 10 | 20 | |
| Слобідка | 410 | 405 | 5 | |||
| Войнилів | 2850 | 1450 | 250 | 1000 | 150 | |
| Загалом | 13050 | 10025 | 1035 | 1145 | 435 | 410 |
| Відсотки | 100 % | 89,77 % | 1,62 % | 0,77 % | 2,07 % | 5,68 % |
17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Войнилівського району[4].
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року.
На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 11966 осіб[5].
- ↑ а б в Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 10. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 625. — S. 1263. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 32—33.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З, Гандзюк Р. та ін. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — С. 29.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 4. (нім.)