Володимирська вулиця (Житомир) — Вікіпедія

Вулиця Володимирська
 Україна
Населений пунктЖитомир
МісцевістьОхрімова Гора
РайонБогунський
Історичні відомості
Назва на честькнязя Володимира Великого
Колишні назвиРуська, Маяковського
Загальні відомості
Протяжність300 м
Координати50°15′32″ пн. ш. 28°38′56″ сх. д. / 50.25903310002777857° пн. ш. 28.64895251702778012° сх. д. / 50.25903310002777857; 28.64895251702778012Координати: 50°15′32″ пн. ш. 28°38′56″ сх. д. / 50.25903310002777857° пн. ш. 28.64895251702778012° сх. д. / 50.25903310002777857; 28.64895251702778012
Поштові індекси10003
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Інфраструктура
Забудовамалоповерхова житлова, багатоповерхова житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 2692156 ·R (Житомир)
Мапа
Мапа

Вулиця Володимирська  — вулиця в Богунському районі міста Житомир.

Названа на честь Великого князя київського Володимира Святославича.

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок від Троянівської вулиці та прямує на північ, де закінчується перетином з вулицею Ольжича.

Перетинається з Трипільською вулицею.

Довжина вулиці — 300 метрів.

Розташована у стародавній частині міста, на Охрімовій Горі.

Історія

[ред. | ред. код]

Одна з найдавніших вулиць Житомира. Сформувалася до кінця XVIII ст. на Охрімовій Горі (Кокрин), що являла собою північно-західне передмістя. Станом на 1781 рік відома як Руська вулиця.

Протягом ХІХ ст. — перших десятиліть ХХ ст. вулиця мала назву Володимирська. У 1930-х роках перейменована на честь письменника Маяковського.

До 2016 року носила назву «вулиця Маяковського». Відповідно до розпорядження голови Житомирської ОДА від 20 травня 2016 року, була перейменована на вулицю Володимирську[1].

Згідно з мапою початку ХІХ ст., на вулиці поставала хаотична садибна забудова. Вулиця мала дещо відмінну конфігурацію — була викривленою. На розі з нинішньою вулицею Ольжича розташовувалося стародавнє єврейське кладовище. Вулиця була довшою та виходила до безіменного майдану, на якому тоді розташовувалася міська межа, що нині має назву майдан Короленка.

З другої половини ХІХ ст. ділянка вулиці між нинішніми вулицями Троянівською та Ольжича була випрямлена, почала формуватися малоповерхова житлова забудова, що частково збереглася дотепер.

У 1930-х роках на західній стороні вулиці, на перехресті з вулицею Ольжича, на рештках старовинного єврейського кладовища побудовано дво- триповерхові багатоквартирні житлові будинки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження голови обласної адміністрації № 140 від 20 травня 2016 року «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]