Глухий Володимир Йосипович — Вікіпедія

Глухий Володимир
В. Глухий у фільмі «Пропала грамота»
Народився	29 серпня 1938(1938-08-29) м. Добромиль (Старосамбірський район, Львівська область)
Помер	29 квітня 1988(1988-04-29) (49 років) м. Львів
Поховання	Янівський цвинтар
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Нагороди
IMDb	ID 6977991

Володи́мир Глухи́й (29 серпня 1938, м. Добромиль — 29 квітня 1988, Львів) — український актор театру і кіно, заслужений артист України.

Народився у серпні 1938 року в місті Добромиль, Добромильський повіт (нині Старосамбірський р-н, Львівська обл.).

Під час навчання у Добромильській середній школі (1945—1955 рр.) завдяки керівникові театрального гуртка Софії Вовчик хлопець уперше спробував себе на аматорській сцені. Згодом Глухий закінчив філологічний факультет Львівського університету, де брав активну участь у роботі університетського драматичного колективу під керівництвом народного артиста України Олександра Гая. Невдовзі, склавши випускні іспити та захистивши дипломну роботу з історії українського водевілю, Володимир цілком поринув у театральне життя. Через рік разом із іншими студентами підготував дипломну роботу — виставку за п'єсою «Місто на світанку» О. Арбузова, в якій грав роль Альтмана.

В 1961 році його було зараховано до трупи театру імені Марії Заньковецької. Туди ж потрапили й Наталія Лотоцька, Богдан Ступка, Віктор Коваленко, Алла Бабенко.

Через 17 років Глухий отримав почесне звання заслуженого артиста. Окрім ролей у таких спектаклях, як «Украдене щастя» І. Франка, «Житейське море» І. Карпенка-Карого, «Камінний господар» Лесі Українки, В. Глухий знявся у кінофільмах «Я, Франциск Скорина», «Пропала грамота», «Пам'ять землі» та інших. Останньою його роботою на сцені театру була роль матадора в «Арені» І. Фрідберга.

Помер Володимир Глухий 29 квітня 1988 року, не доживши 4 місяці до свого 50-річчя. Похований у Львові на Янівському цвинтарі, поле № 16^[1].

• 1969 — Я, Франциск Скорина
• 1972 — Пропала грамота — добрий Чорт
• 1974 — Марина
• 1976 — Місто з ранку до півночі — відвідувач пральні
• 1976 — Пам'ять землі
• 1979 — Під сузір'ям Близнюків
• 1983 — Житейське море — Усай

• Бабенко А. Г. Глухий Володимир Йосипович [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
• Бічуя Н. Глухий Володимир // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 525. — ISBN 978-966-7007-68-8..
• Танюк Л.С. Недограна роль Володимира Глухого // Танюк, Л.С. Слово. Театр. Життя : вибране в 3-х т. Т.2 : Театр [Текст]  / Лесь Танюк. - Київ : Альтерпрес, 2003. - С.639

• Володимир Глухий// www.dobromyl.org