Волоська вулиця (Київ) — Вікіпедія

Волоська вулиця
Київ
Волоська вулиця
МісцевістьПоділ
РайонПодільський
Назва на честьВелесове капище або волоська слобода за Воскресінською брамою
Колишні назви
Бидлогонна, Межигірська
Загальні відомості
Протяжність1 300 м
Координати початку50°27′52″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52389° сх. д. / 50.46444; 30.52389Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52389° сх. д. / 50.46444; 30.52389
Координати кінця50°28′22″ пн. ш. 30°30′37″ сх. д. / 50.472806° пн. ш. 30.510528° сх. д. / 50.472806; 30.510528
поштові індекси04070
Номери телефонів417-.., 425-..
Транспорт
Найближчі станції метро «Тараса Шевченка»,
 «Контрактова площа»
АвтобусиА 53 (по вулицях Нижній Вал та Верхній Вал);

62, 115 (по вулицях Григорія Сковороди та Спаській);

114 (по вул. Набережно-Хрещатицькій)
Руходносторонній від вул. Борисоглібської до вул. Нижній Вал
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладиСДЮШОР № 4
Медичні закладиПоліклініка № 3 Подільського р-ну
Заклади культуриБібліотека ім. Віктора Некрасова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10279
У проєкті OpenStreetMapr339268
Мапа
Мапа
CMNS: Волоська вулиця у Вікісховищі

Воло́ська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Борисоглібської вулиці до Оболонської вулиці.

Прилучаються вулиці Іллінська, Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній Вал, Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька та Введенська.

Історія

[ред. | ред. код]

Давня київська вулиця. У документах межі XVII–XVIII століття вулиця ще позначалася як заміський шлях, згадувалася під назвами Волоська, Бидлогінна, Межигірська[1]. Станом на середину XVIII століття — одна з чотирьох великих подільських вулиць. Вела від Воскресенської переправи у західному напрямку.

Назва Волоська пов'язана з «волоськими слободами», які позначені на карті 1695 року за Воскресенською брамою. Назва Бидлогонна, скоріш за все, утворилася як опис дороги до заміських пасовищ. Назва «Межигірська» згадується у документі 1694 року та пов'язана з дорогою до Межигірського монастиря. Після пожежі на Подолі 1811 року вулицю повністю переплановано.

Забудова

[ред. | ред. код]

Сучасний вигляд вулиці створює забудова 50-х та 80-х років XX століття. Початкова частина вулиці — переважно забудова XIX століття.

Статус пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення мають будинки № 5 (одноповерховий дерев'яний на високому цегляному цоколі, споруджений у 18331835 рр. у стилі класицизму) та двоповерховий цегляний № 5/14, зведений у 18741875 роках на замовлення купця І. Шишкіна в стилістиці історизму[2]. Обидві споруди, що становлять єдину історичну садибу на розі з Іллінською вулицею, наразі занедбані, перебувають в аварійно-небезпечному стані[3].

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]