Воронезька духовна семінарія — Вікіпедія

Воронезька духовна семінарія
(ВДС)
Дата заснування 1745
Конфесія православ'я
Розташування Вороніж

Воронезька Духовна Семінарія — духовний навчальний заклад Воронезької єпархії Російської Православної Церкви (безпатріаршої). З 1745 по 1761 та з 1763 по 1918 здійснювала підготовку священнослужителів і церковнослужителів. Перший ректор семінарії — український релігійний діяч, науковець Києво-Могилянської академії Амвросій (Келембет). Діяльність єпархіальної семінарії також охоплювала Східну Слобожанщину.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснована 31 травня 1745 за указом єпископа Воронезького Феофілакта (Губанова). Матеріальні труднощі і недовіра духовенства до «латинства» призвели до закриття семінарії за єпископа Іоанникія (Павлуцького) (17611763). У 1763 році семінарія була знову відкрита його наступником по кафедрі єпископом Тихоном (Соколовим). Він виписав вчителів з Києва і Харкова. Преосвященний Тихон часто відвідував класи, витрачав великі кошти (в тому числі і свої особисті) на утримання і заохочення учнів, запрошував викладати найкращих випускників духовних академій і семінарій, почав створювати бібліотеку.

Справу святителя Тихона продовжили єпископи Інокентій (Полянський) і Мефодій (Смирнов). Під час їхнього правління Воронезькая семінарія стає однією зі зразкових у Росії.

У серпні 1918 року радянська влада закрила семінарію, реквізувала все її майно, знищила багатющу бібліотеку. Духовенство, викладачі та вихованці семінарії були піддані переслідуванням і репресіям.

Архієреї РПЦ — керівники семінарії

[ред. | ред. код]

Ректори

[ред. | ред. код]