Воскобійники (Миргородський район) — Вікіпедія

село Воскобійники
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Миргородський район
Тер. громада	Шишацька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53060330120082060
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	682
Поштовий індекс	38012
Телефонний код	+380 5352
Географічні дані
Географічні координати	50°1′42″ пн. ш. 34°9′8″ сх. д. / 50.02833° пн. ш. 34.15222° сх. д. / 50.02833; 34.15222
Середня висота над рівнем моря	151 м
Водойми	ставки
Місцева влада
Адреса ради	38000, Полтавська обл., Миргородський р-н, селище Шишаки, вул. Соборності, буд. 2
Карта
Воскобійники
Воскобійники
Мапа

Воскобі́йники — село в Україні, у Шишацькій селищній громаді Миргородського району Полтавської області. До 2015 орган місцевого самоврядування — Воскобійницька сільська рада, до складу якої входили також села: Носи, Романки, Вертелецьке, Сулими, Величкове.

На території села знаходяться загальноосвітня школа 1-3 ступенів, будинок культури, контора СТОВ "Воскобійники", декілька магазинів, дитячий садок "Берізка", тваринницькі ферми.

Село Воскобійники знаходиться за 1 км від правого берега річки Стеха, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Романки, нижче за течією на відстані в 1 км розташоване село Вертелецьке. Відстань до центру громади - 25 км, до обласного - 80. До найближчої залізничної станції Яреськи - понад 30 км. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Перші згадки відносяться до середини 19 сторіччя. В той час на цьому місці існував козацький хутір Воскобойників. Він є у XXXIII томі видання «Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣниямъ 1859 года». На той час зареєстровано 19 дворів, населення: 70 чоловіків, 83 жінки^[1].

Населення займалося сільським господарством: хліборобством, скотарством та бджолярством. Важливою складовою частиною бджолярства було виготовлення воску. Звідси ймовірно і походить назва.

В цій місцевості розповсюджено прізвище Воскобойник (Воскобійник) та похідні від нього. Відомо, що в 1906-1907 рр. людина на прізвище Воскобойник^[2],^[3] була старшиною Ковалівської волості. Також походять з Полтавщини підприємець Воскобійник Олексій (1922 р.н.), український вчений-історик Воскобійник Михайло Григорович (1918 р.н.), полковник армії УНР Воскобойніков Микола Порфирович (1880 р.н.).

У списку населених пунктів Полтавської губернії станом на 1910 рік згадується як хутір Воскобійників, відносився до Ковалівської волості Зіньківського повіту^[4]. У списку сільських Рад Полтавської губернії на 7 вересня 1923 року згадується вже як село Воскобійники Ковалівського району Полтавського округу^[4].

Згідно зі списком сільських рад Полтавської губернії на 1 лютого 1925 р. (зі змінами, затвердженими постановою ВУЦВКа від 03.03.1925) село Воскобійники віднесено до Шишацького району Полтавського округу.^[4] Такі ж дані наведені в аналогічних списках 1926, 1928 рр^[4]. Список сільських, селищних та міських Рад Полтавської області на 1 вересня 1946 р. відносить село Воскобійники до Шишацького району Полтавської області^[4]. Список сільських, селищних та міських Рад Полтавської області на 1 березня 1960 р. відносить с. Воскобійники до Гоголівського району (Шишацький район перейменували у Гоголівський)^[4]. Список міст обласного підпорядкування, міських, селищних та сільських Рад Полтавської області на 1 жовтня 1965 р. - до Диканського району^[4]. Список міст обласного підпорядкування, міських, селищних та сільських Рад Полтавської області на 10 грудня 1967 р. - знову до Шишацького^[4]. Аналогічний список на 1 січня 1978 р., на 1 січня 1989 р., та адміністративно-територіальний поділ Полтавщини на 1 червня 2012 р. підтверджують відношення с. Воскобійники до Шишацького району Полтавської області^[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Шишацької селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Шишацького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області^[6].

Населення становить 682 особи (2001 р).^[7]

Згідно з даними Державної служби статистики [Архівовано 23 січня 2013 у Wayback Machine.] України за 2001 р., своєю рідною мовою 97,51% населення вважають українську, 1,32% - російську, 0,88% - білоруську та 0,15% - вірменську^[8].

Функціонує школа I-III ступенів та дитячий садок.

Воскобійницька загальноосвітня школа має спортивний напрям із поглибленим вивченням математики та інформатики. Чимало її випускників навчається в провідних вищих навчальних закладах України: Полтавській аграрній академії, Полтавському технічному університеті ім. Ю. Кондратюка, НТУ "ХПІ", Харківській юридичній академії, НУДПСУ, Полтавському педуніверситеті та ін.

Функціонує бібліотека.

Функціонує Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини. Акредитована за 1 категорією^[9]

1. Поштовий зв'язок - Сільське відділення поштового зв’язку Воскобійники Центр поштового зв’язку №5 Миргород Полтавська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта"^[10]. Индекс 38012. Адреса: вул. Центральна, 2
2. Телефонний зв'язок. Стаціонарний телефонний зв'язок від "Укртелеком", код 05352. Мобільний зв'язок - Київстар, МТС Україна.

СТОВ "Воскобійники"

• Братська могила радянських воїнів (1957 р.). Автори: скульптор Я. Рик, архітектор Н. Клейн.^[11]
• Пам’ятний знак воїнам-землякам (1968 р.). Авторство належить Житомирським художнім майстерням^[11].

• Свято-Іллінська церква (устав зареєстрований в 2012 р.^[12])
• Цвинтар

Від Голодомору 1932-1933 рр померло 155 чол^[13].

1. ↑ Н.Штиглиц (1862). Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣниямъ 1859 года. Том ХХХІІІ (рос. дореф.) . Санкт-Петербург: Центральный Статистический комитет МВД. с. 309. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
2. ↑ рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
3. ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
4. ↑ ^{а б в г д е ж и к} Білоус Г. П.; Білоусько О. А.; Гудим В. В. (2012). Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.): довідник з історії адміністративно- територіального поділу (PDF) (українська) . Полтава: ТОВ «АСМІ». с. 400. ISBN 978-966-182-203-9. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 27 серпня 2015.
5. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
7. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 серпня 2015.
8. ↑ Банк даних. database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 серпня 2015.
9. ↑ Наказ Міністерства охорони здоров’я України 15.05.2015 № 281 (PDF) (українська) . Процитовано 29.08.15.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
10. ↑ Детальна інформація про відділення поштового зв’язку. services.ukrposhta.com. Процитовано 29 серпня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
11. ↑ ^{а б} [[[Пам'ятки історії Шишацького району|accessdate]] = 2015-08-29 Пам'ятки історії Шишацького району] (укр.). {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
12. ↑ Про реєстрацію статутів релігійних громад | Полтавська обласна державна адміністрація. www.adm-pl.gov.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2015.
13. ↑ Юхновський І.; Верстюк В.; Борисенко В. (2008). Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні (PDF) (українська) . Київ: Видавництво імені Олени Теліги. с. 1000. ISBN 978-966-355-024-4. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 26 серпня 2015.

• Погода в селі Воскобійники [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Різдвяно-Богородицька церква [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.], сайт «Полтавіка»

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.