French
DeutschВулиця Гребінки (Львів) — Вікіпедія
| Вулиця Гребінки Львів | |
|---|---|
.jpg) | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Євгена Гребінки |
| Колишні назви | |
| Подлєвського, Колонієнштрассе | |
| польського періоду (польською) | Podleskiego |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 115 м |
| Координати початку | 40°50′30.3″ пн. ш. 24°01′20.1″ сх. д. / 40.841750° пн. ш. 24.022250° сх. д. |
| Координати кінця | 40°50′30.2″ пн. ш. 24°01′13.6″ сх. д. / 40.841722° пн. ш. 24.020444° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній (у бік пл. Григоренка) |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм, історизм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2630476 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Гребінки у Вікісховищі | |
Вулиця Гребінки — вулиця у Галицькому районі[3][4] міста Львів, у межах історичного центру міста. Сполучає площу Петра Григоренка з вулицею Богдана Лепкого. Прилучається вулиця Шопена.
Вулиця виникла у 1880-х роках на землях так званої Браєрівки — родинного маєтку Браєрів, заможної львівської родини; зображена на плані Львова 1888 року. У 1885 році вулиця отримала назву Подлєвського, на честь участника польського повстання 1830—1831 років Валеріана Подлєвського. Під час німецької окупації у 1941—1944 роках вулиця мала назву Колонійна (нім. Kolonienstrasse). Після встановлення у Львові радянської влади вулиця отримала сучасну назву, на честь українського поета-байкаря Євгена Гребінки.
Вулиця почала забудовуватися у 1890-х роках, переважно триповерховими чиншовими кам'яницями у стилях історизму та класицизму. Серед будинків оригінальним декором вирізняється наріжний будинок № 8, зведений у 1892 році за проектом архітектора Еразма Гарматника для поміщиці Марії Стефанії Фурман. Наріжник будинку прикрашений скульптурним зображенням голови кабана, лучкові сандрики вікон другого поверху прикрашені горельєфами із зображенням голови Меркурія. Скульптурне оформлення будинку проводила майстерня Леонарда Марконі. До 1939 року тут перебувало акціонерне товариство хімічного промислу та цегельні «Цегіва», а 20 червня 2019 року в цьому будинку відкрили почесне консульство Грузії у Львові[5].
За часів Польської Республіки у будинку № 1 містилося ательє дамських капелюхів «Барбара», у будинку № 2 — перукарня Баліна, у будинку № 8 — ще одне ательє дамських капелюхів, Габера, та виробництво паперових торбинок «Матадор».
Вулиця Гребінки була прокладена у престижній частині міста, тому на початку XX століття тут мешкали представники львівського середнього класу та заможна шляхта, зокрема, архітектори Маврикій Зильберштайн та Якуб Крох, граф Вікторин Раціборовський, банкір Йосиф Левін. У будинку № 4 мешкав політичний та громадський діяч Семен Вітик.
На розі з вулицею Шопена, в будинку під № 6 міститься відділення поштового зв'язку № 7 ЛФ АТ «Укрпошта»[1].
На розі з вулицею Богдана Лепкого, в будинку під № 8, у 1909 році власне архітектурне бюро відкрив Генрик Орлеан[6].
-
Будинок № 3 -
Будинок № 5 -
Будинок № 6 -
Будинок № 7 -
Будинок № 8 -
Будинок № 9
.JPG)
.jpg)
Вулицю Гребінки згадує під її старою назвою — Подлєвського — польський письменник-фантаст львівського походження Станіслав Лем у своїх мемуарах «Високий Замок»:
 | З площі Смольки йшлося через нецікаву вулицю Подлєвського, а потім малими вуличками Шопена та Монюшка, де сильний запах кави зі смажарні повідомляв, що зараз з'явиться наша кам'яниця |  |
— Станіслав Лем, «Високий Замок» | ||
- ↑ а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ Павло Жежнич. Список вулиць Львова (Г). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
- ↑ Марта Когут. У Львові відкрили почесне консульство Грузії. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Ю. О. Бірюльов. Орлеан Генрик // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 17. — ISBN 966-603-115-9.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 90. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 117—118. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-076-6.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 314, 315. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Гребінки Є. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Мельник І. (3 червня 2011). Вулиці Браєрів та Лема. pohlyad.com. Новий Погляд. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
- Гулюк Є. (2 лютого 2016). 10 найстрашніших химер та потвор на вулицях Львова. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.