Вулиця Марка Вовчка (Київ) — Вікіпедія
Вулиця Марка Вовчка Київ | |
---|---|
Місцевість | Куренівка |
Район | Оболонський |
Назва на честь | Марка Вовчка |
Колишні назви | |
Кожевенний провулок, Шкіряний провулок | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,1 км |
Координати початку | 50°29′38.2″ пн. ш. 30°28′2″ сх. д. / 50.493944° пн. ш. 30.46722° сх. д. |
Координати кінця | 50°29′43.5″ пн. ш. 30°28′40.1″ сх. д. / 50.495417° пн. ш. 30.477806° сх. д. |
поштові індекси | 04073 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Оболонь» |
Автобуси | 72 (по вул. Семена Скляренка) |
Трамваї | 11, 16, 17 (по вул. Добринінській) |
Найближчі залізничні станції | з. п. Вишгородська |
Рух | двосторонній, по 1 смузі у кожному напрямку |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Забудова | промислова |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11007 |
У проєкті OpenStreetMap | r530680 |
Мапа | |
Вулиця Марка Вовчка у Вікісховищі |
Ву́лиця Марка́ Вовчка́ — вулиця в Оболонському районі міста Києва, місцевість Куренівка. Пролягає від вулиці Семена Скляренка до Вербової вулиці (до залізничного шляхопроводу на перегоні між зупинними пунктами Вишгородська та Зеніт).
Вулиця виникла у середині XIX століття під назвою Коже́венний прову́лок, від розташованого поряд шкіряного заводу купця Серебреникова. У 1930-ті роки фігурувала під назвою Шкіряни́й прову́лок. Сучасна назва на честь української письменниці Марка Вовчка — з 1955 року[1]. Протягом всього часу свого існування вулиця неодноразово переплановувалася і перебудовувалася (сучасний вигляд — з 1960—70-х років). До середини XX століття поряд існувала також Кожевенна вулиця (зникла у зв'язку із промисловим будівництвом).
Нумерація будинків по вулиці не є цілком упорядкованою: існує два об'єкти під тим самим № 16, між якими розташовані № 18 і № 18-А; крім того, під № 18-А значаться два різні об'єкти на парному й непарному боках вулиці, причому другий (бізнес-центр) фактично міститься вже на Вербовій вулиці.
У районі №№ 12—14 вулицю перетинає одноколійна допоміжна залізниця. Ще одна гілка допоміжної залізниці до кінця 2010-х років перетинала вулицю західніше, між №№ 8 і 10 (колію розібрано через непотрібність та у зв'язку зі спорудженням житлового комплексу «Навігатор»).
- ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (№ 18)
- Подільська гуртова база (№ 21)
- Стаціонарний пункт моніторингу атмосферного повітря, ріг вулиць Марка Вовчка і Семена Скляренка
- Залізничний шляхопровід, вигляд з боку Вербової вулиці
- Залізничний шляхопровід, вигляд з боку вулиці Марка Вовчка
- Залізничний шляхопровід, вигляд з боку вулиці Марка Вовчка
- Вулиця Марка Вовчка
- Корпус заводу ЗБК-1, 1950-ті рр. (№ 18)
- Бізнес-центр на Марка Вовчка, 18-А, ріг Вербової вулиці
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 104.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 132. — ISBN 5-88500-070-0.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 339. (рос.)
- Марка Вовчка вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 153. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Марка Вовчка вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |