Вулиця Марка Вовчка (Київ) — Вікіпедія

Вулиця Марка Вовчка
Київ
Вулиця Марка Вовчка
МісцевістьКуренівка
РайонОболонський
Назва на честьМарка Вовчка
Колишні назви
Кожевенний провулок, Шкіряний провулок
Загальні відомості
Протяжність1,1 км
Координати початку50°29′38.2″ пн. ш. 30°28′2″ сх. д. / 50.493944° пн. ш. 30.46722° сх. д. / 50.493944; 30.46722
Координати кінця50°29′43.5″ пн. ш. 30°28′40.1″ сх. д. / 50.495417° пн. ш. 30.477806° сх. д. / 50.495417; 30.477806
поштові індекси04073
Транспорт
Найближчі станції метро «Оболонь»
Автобуси72 (по вул. Семена Скляренка)
Трамваї11, 16, 17 (по вул. Добринінській)
Найближчі залізничні станціїз. п. Вишгородська
Рухдвосторонній, по 1 смузі у кожному напрямку
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудовапромислова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11007
У проєкті OpenStreetMapr530680
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Марка Вовчка у Вікісховищі

Ву́лиця Марка́ Вовчка́ — вулиця в Оболонському районі міста Києва, місцевість Куренівка. Пролягає від вулиці Семена Скляренка до Вербової вулиці (до залізничного шляхопроводу на перегоні між зупинними пунктами Вишгородська та Зеніт).

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у середині XIX століття під назвою Коже́венний прову́лок, від розташованого поряд шкіряного заводу купця Серебреникова. У 1930-ті роки фігурувала під назвою Шкіряни́й прову́лок. Сучасна назва на честь української письменниці Марка Вовчка — з 1955 року[1]. Протягом всього часу свого існування вулиця неодноразово переплановувалася і перебудовувалася (сучасний вигляд — з 196070-х років). До середини XX століття поряд існувала також Кожевенна вулиця (зникла у зв'язку із промисловим будівництвом).

Нумерація будинків по вулиці не є цілком упорядкованою: існує два об'єкти під тим самим № 16, між якими розташовані № 18 і № 18-А; крім того, під № 18-А значаться два різні об'єкти на парному й непарному боках вулиці, причому другий (бізнес-центр) фактично міститься вже на Вербовій вулиці.

У районі №№ 12—14 вулицю перетинає одноколійна допоміжна залізниця. Ще одна гілка допоміжної залізниці до кінця 2010-х років перетинала вулицю західніше, між №№ 8 і 10 (колію розібрано через непотрібність та у зв'язку зі спорудженням житлового комплексу «Навігатор»).

Підприємства, установи та заклади

[ред. | ред. код]
  • ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (№ 18)
  • Подільська гуртова база (№ 21)

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела

[ред. | ред. код]