Вулиця Шевченка (Дніпро) — Вікіпедія
Вулиця Шевченка Дніпро | |
---|---|
Місцевість | Нагірний |
Назва на честь | Тараса Шевченка |
Колишні назви | |
Поліцейська | |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | Ліцей інформаційних технологій |
Заклади культури | Дніпропетровський художній музей |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Шевченка у Вікісховищі |
Вулиця Шевченка — вулиця в місцевості Нагірний міста Дніпра. Носить ім'я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Довжина вулиці — 1300 метрів.
Пролягає від вулиці Олеся Гончара до Троїцької площі. Від вулиці Гончара до Жуковського йде рівно по верхньому плато пагорбу. Після Жуковського до Південної вулиці спускається до засипаного тепер яру річки Половиця (Жабокрячі). Від Виконкомівської до вулиці Троїцького майдану піднімається на пагорб Млинів.
Вулиця означена на Генеральному плані Катеринослава Івана Старова. З катеринославської доби носила назву Поліцейської.
На 1914 рік на розі Поліцейської й Жуковської (колишня Часова) розташовувалася Зразкова церковно-парафіяльна школа для хлопчиків при Катеринославській духовній семінарії.[1] Весь квартал між Поліцейською, Часовою, Гоголівською й Катериниським проспектом належав Катеринославській духовній семінарії. Залишок муру навколо семінарії є вище будівлі № 8а й у підвалинах муру Дніпровського ліцею інформаційних технологій.
- вулиця Гончара,
- вулиця Левка Лук'яненка,
- вулиця Моссаковського,
- вулиця Гоголя,
- Південна вулиця,
- провулок Шевченка,
- Кельнський бульвар,
- Виконкомівська вулиця,
- вулиця Січових Стрільців,
- вулиця Михайла Грушевського,
- Троїцька площа.
На вулиці Шевченка розташовані:
- колишній корпус № 1 ДНУ імені Олеся Гончара — пам'ятка архітектури;
- № 4а — Готель «Жовтневий»;
- № 4 — Казначейство;
- № 6а — Міська дитяча поліклініка № 1;
- № 7 — РВВС Соборного району;
- № 8 — Ліцей інформаційних технологій при ДНУ імені Олеся Гончара (колишня середня школа № 80 й згодом Міжшкільний комбінат);
- № 8а — Склад, колишня військова ракетна частина;
- № 12 — колишій гуртожиток будівельників й потім головний офіс тресту «Дніпроміськбуд»;
- № 21 — Дніпровський художній музей;
- № 25 — 7-поверховий цегляний 26-квартирний житловий будинок з мансардою й гаражем введений у 2-му кварталі 2018 року, що зведено на місці 3-поверхового житлового будинку у стилі ар-деко 1925 року будівництва;[2]
- № 23 — Православний культурно-просвітницький центр "Лествица";
- № 33 — пам'ятка архітектури;
- № 51 — 19-поверховий 101-квартирний монолітно-каркасний ЖК «Катеринославський», що вводиться у 4-му кварталі 2019 року;[3]
- № 53а — Готельно-ресторанний комплекс «Каспій».
- Перехрестя вулиць Січових Стрільців та Шевченка
- Шевченка, 33 (особняк Непокойчіцького) на розі вулиць Гоголя й Шевченка
- Шевченка, 21 - Дніпровський художній музей
- Дніпропетровськ, вулиця Шевченка (рос.) [Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Духовенство г. Екатеринослава на 1914 год (всех исповеданий). gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2005. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ ЖК вул. Шевченка, 25, Дніпро — Квартири в новобудовах. ЛУН (укр.). Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ ЖК Катеринославський I, Дніпро — Квартири в новобудовах. ЛУН (укр.). Процитовано 5 грудня 2019.