Вуша (притока Няріса) — Вікіпедія
Вуша | |
---|---|
54°03′50″ пн. ш. 27°09′17″ сх. д. / 54.0641650000277778° пн. ш. 27.15473700002777946° сх. д. | |
Витік | на північно-західній стороні від села Будровщини |
• координати | 54°03′51″ пн. ш. 27°09′17″ сх. д. / 54.06417° пн. ш. 27.15472° сх. д. |
Гирло | Вілія |
• координати | 54°24′57″ пн. ш. 26°36′22″ сх. д. / 54.41583° пн. ш. 26.60611° сх. д. |
Похил, м/км | 2,2 % |
Басейн | Німану |
Країни: | Білорусь Вітебська область |
Регіон | Мінська область |
Довжина | 75 км |
Площа басейну: | 780 м² |
Середньорічний стік | 6,01 м³/с |
Притоки: | Niaviežad, Hadziejad, Viaredaŭkad, Pisaraŭkad, Cnad і Čornajad |
Медіафайли у Вікісховищі |
Вуша[2][3] — річка в Білорусі у Воложинському й Молодечненському районах Мінської області. Ліва притока річки Вілія (басейн Німану).
Довжина річки 75 км, похил річки 2,2 %, площа басейну водозбору 780 км², середньорічний стік 6,01 м³/с. Формується притоками, безіменними струмками та загатами.
Бере початок на північно-західній стороні від села Будровщини. Тече переважно на північний захід і на північно-західній стороні від села Шикове[4][5] впадає в річку Няріс, праву притоку річки Німану.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Уша[2], Дуброва, Молодечно.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XIV, лист: 6. Показаны территории: Виленской губернии, Минской губернии.
- ↑ Slownik_geograficzny.
- ↑ Річка Вуша на Google.Maps
- ↑ openstreetmap.
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
- 3.) Usza, rzeczka, ... lewy dopływ Wilii, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 850. (пол.)