Відрив — Вікіпедія

Відрив (рос. отрыв, англ. detachments) — у хімії — перетворення, зворотні до прилучення, в яких від субстратної частинки відділяється фрагмент внаслідок розриву одинарного або кратного ковалентного зв'язку між двома атомами, без приєднання при цьому якогось іншого атома або групи.

Назва перетворень містить:

  • а) назву частинки, вилучуваної з субстрату;
  • б) суфікс-«відрив».

Приклади й назви:

  • 1) СН3СООН → СН32- О-гідрон-відрив;
  • 2) СН3-СН2• → СН2=СН2 гідроген-відрив;
  • 3) N2CHCOOEt →:CHCOOEt [динітроген]-відрив;
  • 4) Ph-N=N-OH →Ph-N2 N-гідроксид-відрив.

Література

[ред. | ред. код]