Війна безпілотників — Вікіпедія

Військова справа
та
Війна

Війна безпілотників — форма повітряної війни з використанням бойових безпілотних літальних апаратів (UCAV) або озброєних комерційних безпілотних літальних апаратів (UAV, БПЛА). Станом на 2022 рік, бойові БПЛА виробляли такі країни: США, Велика Британія, Ізраїль, Китай, Південна Корея, Іран, Італія, Франція, Індія, Росія, Пакистан, Туреччина та Польща[1][2][3].

Призначення

[ред. | ред. код]

Атаки безпілотників можуть здійснюватися за допомогою комерційних БПЛА, які скидають бомби, запускають ракети або самі влучають у ціль[4]. З початку XXI століття більшість ударів безпілотників завдали американські військовики[en] в таких країнах, як Афганістан, Пакистан, Сирія, Ірак, Сомалі, Ємен і Лівія, застосовуючи ракети класу «повітря-земля»[5], але війну безпілотників дедалі частіше ведуть Росія, Україна, Туреччина, Азербайджан та бойовики, як-от хусити[6]. Кілька країн застосували безпілотники для цілеспрямованих вбивств[en][7][8].

Згідно зі звітом Групи експертів Ради Безпеки ООН щодо Лівії, опублікованим у березні 2021 року, 2020 року БПЛА турецького виробництва, заряджений вибухівкою, виявив і атакував сили Хафтара в Лівії за допомогою власного штучного інтелекту без команди. Це вважалося першою атакою БПЛА з власної ініціативи[9][10][11].

Війна безпілотників

[ред. | ред. код]
Озброєння комерційного БПЛА DJI Phantom, призначеного для аерофотозйомки

The Economist наводить приклад високоефективного використання безпілотників Азербайджаном у війні за Нагірний Карабах 2020 року та Туреччиною у громадянській війні в Сирії як ознаку майбутніх війн. У статті згадано, що раніше вважали, що безпілотники не відіграватимуть великої ролі в конфліктах між державами через їхню вразливість до зенітного вогню. Утім, журналіст припускає, що хоча це, можливо, справедливо для великих держав, які мають протиповітряну оборону, це менш справедливо для невеликих держав. Він відзначає тактику азербайджанців та використання безпілотників Туреччиною як ознаку «нового, більш доступного типу повітряної сили[en]». Він додає, що здатність дронів записувати на відео свої вбивства дала змогу азербайджанцям провести надзвичайно ефективну пропагандистську кампанію[6].

БПЛА можуть виконувати широкий спектр задач: спостереження за полем бою, ведення радіоелектронної розвідки або боротьби, коригування артилерійського вогню, ураження ворожих цілей підвісним озброєнням або атакувати цілі як дрони-камікадзе. Вони можуть бути оснащені такою зброєю: керованими бомбами, касетними бомбами, запалювальними пристроями, ракетами класу «повітря-поверхня», ракетами класу «повітря-повітря», протитанковими керованими ракетами чи іншими типами високоточної або звичайної зброї[12]. Також застосовуються різноманітні імпровізовані засоби ураження, як то мінометні міни, ручні гранати та СВП, які скидаються з БПЛА на ворожі позиції[4][13]. Застосування дронів може бути поодиноким, але також кілька БПЛА можуть атакувати цілі одночасно у складі рою дронів[14].

Для протидії безпілотникам держави використовують як стандартні засоби протиповітряної оборони, як зенітні кулемети, зенітні гармати, ЗРК, ЗРГК, винищувальна авіація абощо, так і спеціально створені системи боротьби з БПЛА[15]. За словами Джеймса Роджерса, вченого, який вивчає бойові дії безпілотних літальних апаратів, «нині точаться великі дебати щодо того, який найкращий спосіб протистояти цим маленьким БПЛА, чи їх використовують любителі, створюючи невеликі незручності, чи актори-терористи в більш зловісний спосіб»[16].

Удари безпілотників США

[ред. | ред. код]
Безпілотник Predator запускає ракету Hellfire

За оцінками, загальна кількість людей, загиблих під час ударів американських безпілотників у Пакистані[en], коливається від 2000 до 3500 бойовиків і 158—965 цивільних[17][18]. Вбито 81 лідера повстанців у Пакистані[17]. За оцінками, внаслідок ударів безпілотників у Ємені[en] загинуло 846—1758 бойовиків і 116—225 мирних жителів[19][20]. Підтверджено, що вбито 57 лідерів Аль-Каїди на Аравійському півострові[21].

У серпні 2018 року Аль-Джазіра повідомила, що коаліція на чолі з Саудівською Аравією, яка бореться з повстанцями-хуситами в Ємені, уклала таємні угоди з Аль-Каїдою в Ємені та завербувала сотні бойовиків цього угруповання: «. . . Ключові фігури, які займалися укладанням угод, заявили, що Сполучені Штати знали про ці домовленості і утримувалися від атак безпілотниками на збройне угрупування, що його 1988 року заснував Осама бен Ладен»[22][23][24].

Президент США Дональд Трамп збільшив кількість ударів дронами більш ніж на 400 % і обмежив громадський контроль[25][26][27], утім його наступник Джо Байден повернувся до попереднього курсу. Згідно зі звітами, за президентства Байдена кількість ударів безпілотників досягла 20-річного мінімуму і їх застосування було значно обмежено[28][29][30][31]. Однак, внаслідок удару безпілотника[en], здійсненого адміністрацією Байдена в Кабулі (Афганістан) у серпні 2021 року, загинуло 10 мирних жителів, у тому числі семеро дітей[32]. Згодом, за президентства Байдена, внаслідок удару безпілотника загинув лідер Аль-Каїди Айман аль-Завагірі[33].

Дієвість

[ред. | ред. код]

Думки вчених щодо ефективності ударів безпілотників розходяться. Деякі дослідження підтверджують, що удари з метою ліквідувати керівництво терористичних або повстанських угрупувань обмежують можливості цих загонів у майбутньому, тоді як інші дослідження це спростовують. Удари безпілотників успішно пригнічують моральний дух бойовиків, хоча це реакція радше на очікування удару безпілотника, а не на сам удар. Дані спільних антитерористичних дій США та Пакистану показують, що бойовики припиняють зв'язок і планування атаки, аби не бути виявленими і не стати ціллю[34].

Прихильники ударів безпілотників твердять, що вони переважно ефективні для ураження окремих бойовиків[35]. Деякі фахівці твердять, що в порівнянні з іншими видами військової сили, як-от великими бомбами, удари безпілотників зменшують кількість жертв серед цивільного населення[en] та руйнування території[35]. Військові альтернативи ударам безпілотників, як-от рейди та допити, можуть бути надзвичайно ризикованими, трудомісткими та потенційно неефективними. Практика ударів дронами несе в собі потенційні ризики, адже використання безпілотників США створює міжнародний прецедент екстериторіальних і позасудових страт[35].

Удари безпілотників «Ісламської держави»

[ред. | ред. код]

Ісламська Держава застосовувала невеликі безпілотники та квадрокоптери для ударів у Іраку та Сирії. Спеціально навчені пілоти керували групою з дванадцяти або більше дронів, щоб скидати боєприпаси на ворожі сили. Ці дрони змогли уникнути військ наземної оборони[36].

Під час битви за Мосул «Ісламська держава» змогла вбити або поранити десятки іракських солдатів, скинувши легку вибухівку або 40-міліметрові гранати з численних безпілотників, що атакували одночасно. Для знищення військового постачання також застосовували удари безпілотників. Відеозаписи з дрона, оприлюднені Ісламською державою, показали, як бомби скидають на завод боєприпасів, розташований у районі Дайр-ез-Заурі (Сирія), контроль над яким тоді ділили Ісламська держава та сирійський уряд[37].

2017 року директор ФБР Крістофер Рей заявив на слуханнях у Сенаті, що «ми знаємо, що терористичні організації зацікавлені у використанні дронів… Ми вже досить часто бачили це за кордоном. Я думаю, слід очікувати, що це станеться незабаром і тут, неминуче»[36].

В інтерв'ю Fox News експерт із безпілотників Бретт Веліковіч[en] торкнувся небезпеки використання «Ісламською державою» безпілотників масового виробництва для атак на цивільні об'єкти, і ствердив, що це лише питання часу, коли екстремісти ІДІЛ почнуть ширше і витонченіше застосовувати дрони для ураження цивільних об'єктів[38].

Загальний рівень успішності ударів безпілотників, що їх застосовує «Ісламська держава», невідомий. Можливо, «Ісламська держава» використовувала дрони радше як спосіб робити відеозаписи для пропагандистських цілей, а не з військовою метою[39].

Азербайджанська війна безпілотників

[ред. | ред. код]
Bayraktar TB2 турецького виробництва на Параді Перемоги в Баку 2020 року[en] (Азербайджан)

Під час війни в Нагірному Карабаху 2020 року азербайджанська армія широко використовувала БПЛА проти вірменської армії[40]. Серед цих БПЛА були ізраїльські IAI Harop і турецькі Bayraktar TB2[41]. Bayraktar TB2 використовує канадську оптику та лазерні системи наведення, утім, у жовтні 2020 року Канада призупинила експорт своєї технології військових дронів до Туреччини через звинувачення в тому, що турецькі війська використовували цю технологію для збору розвідданих і наведення артилерійського та ракетного вогню на військові позиції. Після цього інциденту компанія Aselsan оголосила, що почне серійне виробництво та інтеграцію системи CATS для заміни канадської MX15B[42].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року обидві сторони використовували безпілотники в боях і для розвідки, а ще вони відігравали важливу роль у наступальних операціях. Впродовж усього конфлікту для ударів по російських військах українські сили широко застосовували турецький безпілотник Bayraktar TB2. Натомість російські сили запустили хвилі іранських безпілотників HESA Shahed 136 під час ракетних ударів по Україні в жовтні 2022 року[43]. Основна роль безпілотників у війні, однак, полягає в розвідці та коригуванні артилерійського вогню. Російські джерела твердили, що застосовували антидронну гвинтівку «Ступор» для глушіння радіокерування українських безпілотників[44].

13 жовтня 2022 року стався перший зафіксований випадок бойового зіткнення неозброєних безпілотників над Донецькою областю України. На записі видно, як український квадрокоптер DJI Mavic протаранив російський дрон такої ж моделі, внаслідок чого останній впав на землю[45][46][47]. Ще один повітряний таран стався 24 листопада 2022 року, цього разу було відзнято, як російський DJI Mavic стрімко падає на землю після зіткнення з українським безпілотником[48][49].

В середньому дрон HESA Shahed 136 коштує близько 20 тис. доларів. Для порівняння, одна ракета IRIS-T коштує приблизно 430 тис. доларів. З 13 вересня по 17 жовтня, за даними відкритих джерел, Україні довелося витратити 28,14 млн доларів на захист від цих безпілотників[50][51].

13 жовтня 2022 року український МіГ-29 Вадима Ворошилова став першим пілотованим літаком, збитим у бою з безпілотником. За повідомленням, пілот знищив дрон Shahed 136 за допомогою гармати, літак зазнав аварії внаслідок вибуху дрона, а пілота довелося шпиталізувати[52].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sabak, Juliusz (18 травня 2017). AS 2017: Warmate UAV with Ukrainian Warheads. Defence24.com. Архів оригіналу за 28 January 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  2. ↑ 17 Aralık 2015—Tarihi Atış Testinden Kesitler (YouTube). 17 грудня 2015. Процитовано 18 листопада 2018.
  3. ↑ Milli İHA'ya yerli füze takıldı!. Haber7. 18 грудня 2015. Процитовано 18 листопада 2018.
  4. ↑ а б Agence France-Presse (14 березня 2017). US military deploys attack drones to South Korea. Defence Talk. Процитовано 2 жовтня 2017.
  5. ↑ Haltiwanger, John (18 грудня 2018). America at war: The countries where the US took or gave fire in 2018. Business Insider. Insider Inc. Процитовано 23 березня 2019.
  6. ↑ а б The Azerbaijan-Armenia conflict hints at the future of war. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 9 жовтня 2020.
  7. ↑ The global targeted killings bandwagon: who's next after France?. theconversation.com. 8 лютого 2017. Процитовано 23 березня 2019.
  8. ↑ Byman, Daniel L. (17 червня 2013). Why Drones Work: The Case for Washington's Weapon of Choice. Brookings.edu. Процитовано 23 березня 2019.
  9. ↑ Froelich, Paula (29 травня 2021). Killer drone 'hunted down a human target' without being told to. Fox News. Процитовано 31 травня 2021.
  10. ↑ BM raporu: Dünyada ilk otonom drone saldırısını Türk yapımı İHA gerçekleştirdi. The Independent. 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  11. ↑ Zitser, Joshua (30 травня 2021). A rogue killer drone 'hunted down' a human target without being instructed to, UN report says. Business Insider. Процитовано 31 травня 2021.
  12. ↑ Hambling, David (12 грудня 2019). Turkey is getting military drones armed with machine guns. New Scientist. Процитовано 16 жовтня 2022.
  13. ↑ Ukraine's Drone Spotters on Front Lines Wage New Kind of War. The Wall Street Journal. 7 серпня 2022.
  14. ↑ Syria war: Russia thwarts drone attack on Khmeimim airbase. BBC. 7 січня 2018.
  15. ↑ Rogers, James (4 жовтня 2019). The dark side of our drone future. Bulletin of the Atomic Scientists. Процитовано 16 жовтня 2022.
  16. ↑ Loeb, Josh (6 березня 2017). Anti-drone technology to be test flown on UK base amid terror fears. Engineering and Technology. The Institution of Engineering and Technology. Процитовано 9 травня 2017.
  17. ↑ а б The Bureau's complete data sets on drone strikes in Pakistan, Yemen and Somalia. Bureau of Investigative Journalism. 6 червня 2015. Процитовано 16 жовтня 2022.
  18. ↑ Drone Strikes: Pakistan. New America. Процитовано 16 жовтня 2022.
  19. ↑ Drone Strikes: Yemen. New America. Процитовано 16 жовтня 2022.
  20. ↑ Drone War: Yemen. The Bureau of Investigative Journalism. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 16 жовтня 2022.
  21. ↑ Yemen Leaders Killed. New America. Процитовано 20 квітня 2018.
  22. ↑ Report: Saudi-UAE coalition 'cut deals' with al-Qaeda in Yemen. Al-Jazeera. 6 серпня 2018. Процитовано 16 жовтня 2022.
  23. ↑ US allies, Al Qaeda battle rebels in Yemen. Fox News. Associated Press. 7 серпня 2018. Процитовано 16 жовтня 2022.
  24. ↑ Michael, Maggie; Wilson, Trish; Keath, Lee (6 серпня 2018). Allies cut deals with al Qaeda in Yemen to serve larger fight with Iran. San Francisco Chronicle. Процитовано 16 жовтня 2022.
  25. ↑ S. E. Cupp (8 травня 2019). Under Donald Trump, drone strikes far exceed Obama's numbers. Chicago Sun-Times. Процитовано 8 грудня 2021.
  26. ↑ Trump revokes Obama rule on reporting drone strike deaths. BBC. 7 березня 2019. Процитовано 8 грудня 2021.
  27. ↑ Carey Wedler (12 березня 2017). U.S. Drone Strikes Have Gone Up 432% Since Trump Took Office. World Beyond War. Процитовано 8 грудня 2021.
  28. ↑ Davis, Charles (23 грудня 2021). US military strikes fell 54% in Biden's first year compared to Trump's last, monitoring group says. Business Insider. Процитовано 22 січня 2022.
  29. ↑ Michael Hirsh (1 липня 2021). Why U.S. Drone Strikes Are at an All-Time Low. Foreign Policy. Процитовано 8 грудня 2021.
  30. ↑ Ryan Cooper (1 грудня 2021). Biden nearly ended the drone war, and nobody noticed. The Week. Процитовано 8 грудня 2021.
  31. ↑ Biden Secretly Limits Counterterrorism Drone Strikes Away From War Zones. The New York Times. 3 березня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  32. ↑ Schmitt, Eric (13 грудня 2021). No U.S. Troops Will Be Punished for Deadly Kabul Strike, Pentagon Chief Decides. The New York Times. Процитовано 13 грудня 2021.
  33. ↑ Baker, Peter; Cooper, Helene; Barnes, Julian E.; Schmitt, Eric (1 серпня 2022). Live Updates: U.S. Drone Strike in Kabul Kills Top Qaeda Leader. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 2 серпня 2022.
  34. ↑ Horowitz, Michael C. (2020). Do Emerging Military Technologies Matter for International Politics?. Annual Review of Political Science. 23: 385—400. doi:10.1146/annurev-polisci-050718-032725.
  35. ↑ а б в Byman, Daniel L. (17 червня 2013). Why Drones Work: The Case for Washington's Weapon of Choice. Brookings. Процитовано 16 жовтня 2022.
  36. ↑ а б Hennigan, W.J. (28 вересня 2017). Islamic State's deadly drone operation is faltering, but U.S. commanders see broader danger ahead. L.A. Times. Процитовано 16 жовтня 2022.
  37. ↑ Footage shows Islamic State drone blowing up stadium ammo dump. ABC News (en-AU) . 25 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2022.
  38. ↑ Kopp, Jason (7 липня 2017). Homeland Security concerned about commercial drones being used for 'nefarious purposes'. Fox News. Процитовано 16 грудня 2020.
  39. ↑ Archambault, Emil; Veilleux-Lepage, Yannick (1 липня 2020). Drone imagery in Islamic State propaganda: flying like a state. International Affairs.
  40. ↑ Bulos, Nabih; Yam, Marcus (15 жовтня 2020). A new weapon complicates an old war in Nagorno-Karabakh. Los Angeles Times. Процитовано 16 жовтня 2022.
  41. ↑ Roblin, Sébastien (14 жовтня 2020). Opinion | How an explosion of cheap armed drones is changing the nature of warfare. NBC News. Процитовано 16 жовтня 2022.
  42. ↑ Sevunts, Levon. Canada suspends exports of military drone technology to Turkey. CBC News. Процитовано 16 жовтня 2022.
  43. ↑ How are 'kamikaze' drones being used by Russia and Ukraine?. BBC News (брит.). 17 жовтня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022.
  44. ↑ Russian army confirms use of Stupor anti-drone rifle in Ukraine | Defense News July 2022 Global Security army industry | Defense Security global news industry army year 2022 | Archive News year. www.armyrecognition.com. Процитовано 20 жовтня 2022.
  45. ↑ Niles, Russ (20 жовтня 2022). Video Shows Drone-On-Drone Battle. AVweb (амер.). Процитовано 13 грудня 2022.
  46. ↑ Hambling, David. Ukraine Wins First Drone Vs. Drone Dogfight Against Russia, Opening A New Era Of Warfare (Updated). Forbes (англ.). Процитовано 13 грудня 2022.
  47. ↑ Video captures dogfight between two Mavic quadcopter drones in Ukraine - AeroTime (амер.). 18 жовтня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.
  48. ↑ McFadden, Christopher (25 листопада 2022). Unmanned dogfight: Two drones have allegedly engaged in midair combat over Ukraine. interestingengineering.com (амер.). Процитовано 13 грудня 2022.
  49. ↑ Malyasov, Dylan. Russian 'Z' drone shot down by Ukrainian unmanned aircraft in dogfight – Defence Blog. defence-blog.com (амер.). Процитовано 13 грудня 2022.
  50. ↑ Sakshi Tiwari (20 жовтня 2022). 1st Evidence! Germany's 'Much-Touted' IRIS-T Defense System Used By Ukraine 'Clashes' With Russian Missile. EurAsian Times. Процитовано 21 жовтня 2022.
  51. ↑ Daniel Boffey (19 жовтня 2022). Financial toll on Ukraine of downing drones 'vastly exceeds Russian costs'. The Guardian. Процитовано 21 жовтня 2022.
  52. ↑ Kadam, Tanmay (14 жовтня 2022). Ukraine Confirms 1st Known Case Of Fighter Jet Going Down To A Kamikaze Drone; EurAsian Times' Assessment Hits Bulls Eye!. Eurasian Times. Процитовано 16 жовтня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Війна дронів. Аеророзвідник Ярослав Пілунський про небезпеки в роботі та українські БПЛА
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Війна_безпілотників&oldid=43348171