Галатасарай (футбольний клуб) — Вікіпедія
Повна назва | Galatasaray Spor Kulübü | |||
Прізвисько | Aslanlar (Леви), Cimbom (Джімбом) | |||
Засновано | 20 жовтня 1905 | |||
Населений пункт | Стамбул, Туреччина | |||
Стадіон | «Тюрк-Телеком-Арена» | |||
Вміщує | 53 798 | |||
Президент | Дурсун Озбек | |||
Головний тренер | Окан Бурук | |||
Ліга | Турецька Суперліга | |||
2023/24 | 1-е місце | |||
|
Спортивний клуб «Галатасара́й» (тур. Galatasaray Spor Kulübü) — турецький спортивний клуб зі Стамбула, найбільш відомий своєю футбольною командою. Один із провідних футбольних клубів країни, єдиний турецький клуб, що вигравав єврокубок. Заснований у 1905 році. 24-разовий чемпіон турецької футбольної Суперліги, 18-разовий володар Кубка Туреччини, у 2000 році виграв Кубок УЄФА і Суперкубок УЄФА.
«Галатасарай» — одна з двох команд, що вигравали Кубок УЄФА без жодної поразки протягом турніру, а також перша команда, що виграла цей турнір після того, як посіла третє місце в групі у груповому раунді Ліги Чемпіонів. У фіналі Кубка УЄФА сезону 1999/2000 років «Галатасарай» обіграв лондонський «Арсенал» у серії пенальті з рахунком 4:1 і став першим в історії турецьким клубом, що виграв єврокубок. «Галатасараю» також належить світовий рекорд за найдовшою переможною серією у домашніх матчах — з 13 травня 2001 року по 8 грудня 2002 року команда виграла 24 матчі поспіль на своєму полі. У січні 2001 очолив рейтинг «Найкращий футбольний клуб світу».
Заснований у 1905 році студентом Алі Самі Єном і його товаришами з ліцею «Galatasaray». Ще з 1868 року у вищій школі «Галатасарай» предмети почали викладати французькою мовою, а заклад став ліцеєм європейського типу. Там навчалися майбутні державні діячі та дипломати.
Першим президентом клубу став Алі Самі Єн. «Галатасарай» у Стамбулі став піонером не тільки футболу, а й ватерполо, хокею на льоду, хокею на траві та боксу.
Найбільшим успіхом у найпрестижнішому європейському турнірі, Кубку чемпіонів, став півфінал сезону 1988/89. У чвертьфіналі турки перемогли французький «Монако», а в півфіналі поступились румунському «Стяуа».
У сезоні 1991/92 «Галатасарай» вийшов до 1/4 фіналу Кубка володарів кубків, де його вибив німецький «Вердер».
Одним з найуспішніших відрізків у клубній історії став кінець 1990-х років, коли «Галатасарай» здобув 4 чемпіонства поспіль (1997—2000), а у фіналі Кубка УЄФА 1999/2000 «Галатасарай» обіграв лондонський «Арсенал» у серії пенальті з рахунком 4:1 і став першим в історії турецьким клубом, що виграв єврокубок. Того ж 2000 року «леви» виграли Суперкубок УЄФА, перемігши «Реал Мадрид». П'ять футболістів команди брали участь у чемпіонаті світу 2002, де Туреччина здобула «бронзу». Нападник «джімбом» Хасан Шаш увійшов до символічної збірної 16 найкращих гравців турніру.
В останні роки провідні турецькі клуби, зокрема й «Галатасарай» дозволяють собі запрошувати до складу колишніх і теперішніх відомих зірок футболу. За теперішній склад стамбульців грають, наприклад, Мілан Барош, Елану та Гаррі К'юелл. Капітан команди — вихованець клубу, півзахисник збірної Туреччини Арда Туран. Головний тренер — Франк Райкаард.
«Галатасарай», «Бешикташ» і «Фенербахче» утворюють тріо найсильніших клубів Туреччини, які зазвичай розігрують між собою найважливіші трофеї країни. Найпринциповіший суперник «левів» — радикально-консервативний «Фенербахче», адже основний вболівальник команди — ліберальний середній клас[1]. Їхнє протистояння називають «Міжконтинентальне дербі», оскільки «Галатасарай» знаходиться в європейській частині Стамбула, а «Фенербахче» — в азійській частині міста.
Протягом 1921—1939 років усі 3 найважливіші клуби країни («Бешикташ», «Галатасарай» і «Фенербахче») проводили свої домашні матчі на стадіоні «Таксім». Коли стадіон у 1939 році демонтовано, команди почали пошук нових домашніх арен.
«Галатасарай» вирішив збудувати власний стадіон, будівництво якого почалося в 1943 році. Уже невдовзі, у 1945 році новий стадіон «Меджідієкей» (тур. Mecidiyeköy) прийняв першу гру, але додаткові роботи на ньому продовжувалися до 1964. Урочисте відкриття відбулося 14 грудня 1964 року товариським матчем між Туреччиною та Болгарією. З 1964 року стадіон мав назву — «Алі Самі Єн».
Колись «Алі Самі Єн» вміщував понад 40 000 осіб, але після встановлення індивідуальних крісел місткість зменшилася до 24 000. Стадіон отримав назву «пекло» через фантастично гучну підтримку фанатів з використанням візуальних ефектів та піротехніки. Фанати підтримували команду на трибуні Kapalı («Накрита»). Одне з найпотужніших фан-угрупувань: ultrAslan (тур. Aslan — «лев»).
Від січня 2011 року виступає на новому стадіоні — «Türk Telekom Arena» на 52 700 глядачів.
- Чемпіон (24): 1962, 1963, 1969, 1971, 1972, 1973, 1987, 1988, 1993, 1994, 1997, 1998, 1999, 2000, 2002, 2006, 2008, 2012, 2013, 2015, 2018, 2019, 2023, 2024
- Віцечемпіон (11): 1959, 1961, 1966, 1975, 1979, 1986, 1991, 2001, 2003, 2014, 2021
- Володар (18): 1963, 1964, 1965, 1966, 1973, 1976, 1982, 1985, 1991, 1993, 1996, 1999, 2000, 2005, 2014, 2015, 2016, 2019
- Фіналіст (5): 1969, 1980, 1994, 1995, 1998
- Володар (17): 1966, 1969, 1972, 1982, 1987, 1988, 1991, 1993, 1996, 1997, 2008, 2012, 2013, 2015, 2016, 2019, 2023
- Фіналіст (9): 1971, 1973, 1976, 1985, 1994, 1998, 2006, 2014, 2018
- Володар (1): 1999-00
- Володар (1): 2000
- Чвертьфіналіст (1): 1991-92
- Станом на 4 вересня 2024[2]
|
|
- ↑ За "Галатасарай" вболіває середній клас. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ Squad. Galatasaray S.K.
- Офіційний сайт клубу (тур.) (англ.) (фр.)
- Вебсторінка ультрас-групи ultrAslan [Архівовано 3 вересня 2012 у Wayback Machine.] (тур.)