Гвідо Крозетто — Вікіпедія

Гвідо Крозетто
італ. Guido Crosetto
Міністр оборони Італії
Нині на посаді
На посаді з	22 жовтня 2022
Президент	Серджо Матарелла
Прем'єр-міністр	Джорджа Мелоні
Попередник	Лоренцо Ґеріні[en]
Лідер партії Брати Італії
21 грудня 2012 — 4 квітня 2013
Попередник	партію засновано
Наступник	Іньяціо Ла Русса
Мер Марене
28 травня 1990 — 14 червня 2004
Попередник	Паоло Лампертіко
Наступник	Едоардо Джузеппе Пеліссеро
Народився	19 вересня 1963(1963-09-19)[1] (61 рік) Кунео, П'ємонт, Італія
Відомий як	політик
Країна	Італія
Політична партія	Брати Італії — Національний альянс
Нагороди	Q125111415?
guidocrosetto.it
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Гвідо Крозетто (італ. Guido Crosetto; нар. 19 вересня 1963(19630919), Кунео, П'ємонт, Італія) — італійський політик та бізнесмен, міністр оборони з 22 жовтня 2022 року в уряді Джорджі Мелоні.

Гвідо Крозетто походить із сім'ї підприємців з Кунео^[2], у регіоні П'ємонт. Через смерть батька Крозетто не зміг закінчити навчання в Туринському університеті. Під час навчання в університеті він став членом молодіжного крила Християнсько-демократичної партії, а вже 1988 році, у віці 25 років, став економічним радником прем'єр-міністра Джованні Горіа^[3].

З 1990 до 2004 року був мером Марене в провінції Кунео, з 1999 до 2009 рік — депутатом провінційної ради, де очолював фракцію партії Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італія». З 2003 до 2009 рік був секретарем регіонального відділення партії у П'ємонті, відповідав у партії на національному рівні за кредитну та промислову політику до формування нової партії Берлусконі «Народ свободи»^[4].

З 30 травня 2001 по 14 березня 2013 року був членом Палати депутатів Італії XIV, XV і XVI скликань, спочатку у фракції «Вперед, Італія», потім — «Народ свободи».

З 8 травня 2008 року по 16 листопада 2011 року обіймав посаду молодшого статс-секретаря міністерства оборони у четвертому уряді Берлусконі.

20 грудня 2012 року оголосив разом з Джорджією Мелоні та Іньяціо Ла Русса про вихід із «Народу свободи» та утворення нової партії — «Брати Італії»^[5].

З 20 грудня 2012 року до 4 квітня 2013 року Крозетто був лідером партії.^[6]

Напередодні виборів 2013 року виставив свою кандидатуру до Сенату за списками «Братів Італії» в Емілії-Романьї але зазнав поразки.

У травні 2014 року брав участь за списками «Братів Італії» у виборах до Європейського парламенту, але партія не змогла подолати відсотковий бар'єр 4 %.

У 2014 році залишив активну політичну діяльність після обрання президентом Федерації італійських компаній в галузі аерокосмічної промисловості, оборони та безпеки, але в січні 2018 року очолив передвиборчі списки «Братів Італії» в округах П'ємонту та в деяких округах Ломбардії^[7].

28 січня 2018 року обраний координатором партії «Брати Італії».^[8]

4 березня 2018 року за підсумками чергових виборів знову пройшов до Палати депутатів від Туринського округу^[9].

У 2022 році був внесений кандидатом у списки голосування за президента Італійської республіки.^[10]

У 2022 році дострокові вибори були призначені після урядової кризи, який призвів до падіння уряду національної єдності Маріо Драґі, в опозиції до якої і була партія «Брати Італії»^[11][12].

На виборах з рекордно низькою явкою виборців^[13], «Брати Італії» стала найбільшою партією в країні, набравши понад 26 % голосів, а правоцентристська коаліціяїї отримала переважну більшість у обох палатах парламенту Італії. Хоча Крозетто і не брав участі у виборах, проте він активно агітував за «Братів» та її лідера Мелоні. 22 жовтня 2022 року Крозетто був призначений міністром оборони в уряді на чолі з самою Мелоні, яка стала першою жінкою на посаді прем'єр-міністра Італії^[14].

Як міністр, Крозетто став одним із найзатятіших прихильників України проти російського вторгнення. У лютому 2023 він заявив, що український опір є «битвою за свободу, битвою за міжнародне право, битвою за Європу». Крім того, він додав, що військова підтримка НАТО уряду Володимира Зеленського запобігла початку Третьої світової війни, яка була б неминуча, якби «російські танки дійшли до Києва». Через свої заяви Крозетто часто піддавався нападкам з боку членів російського уряду. Колишній президент Дмитро Медведєв назвав його «дурним». Євген Пригожин, засновник терористичної ПВК Вагнера, також припустився до образ, через цю заяву^[15]

15 березня італійська газета Il Foglio повідомила, що ПВК Вагнера призначила винагороду у розмірі 15 мільйонів євро за вбивство Крозетто^[16].