Еллін — Вікіпедія

Еллін (грец. Ἕλλην; кафаревуса: (ˈelːin,  вимова), також Гелле́н — персонаж давньогрецької міфології, володар міста Фтії^[1][2], прабатько та епонім еллінів^[3], тобто грецької нації. Міф про Елліна підкреслює етнічну єдність греків.

Еллін був сином Девкаліона (або Зевса) та Пірри, онук Прометея, брат Амфіктіона і Протогенеї.

Еллін мав трьох синів: Еол, Дор і Ксут, яких народила німфа Орсеїда^[4] і які шанувались як родоначальники грецьких племен. Від Еола походили еолійці, від Дора — дорійці, від Ксуфа — ахейці та іонійці через його синів відповідно Ахея та Іона. Ахей та Іон були народжені Ксуфу Креусою, дочкою афінського царя Ерехтея.

У племінника Елліна Етлія, сина Протогенеї, також були сини: Етол та Епей, вони стали прабатьками етолійців та епіротів.

Згідно з давнім переказом, гробниця Елліна розташовувалась на ринковій площі в афінському районі Меліт^[5].

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.