French
DeutschГеліктит — Вікіпедія
Геліктит (від грец. ηλικιτός — «звивається») — морфологічний різновид кальциту й арагоніту в карстових печерах.
Це витягнуті кам'яні «палички», які зростають в абсолютно довільних напрямках, химерно згинаються і розгалужуються[1]. Складається з кількох тісно зрощених кристалів або кристалічних пучків і мають тонкий внутрішній капілярний канальчиках-жолобок, по якому відбувається вступ живильного розчину від основи до кінчика геликтита, тобто його зростання відбувається під дією капілярних сил і тому, на відміну від інших печерних напливів, не залежить від напрямку дії сили тяжіння. Напрямок росту груп геліктитів може залежати від спрямування печерного вітру, що продуває печерні системи. Є описаний теоретичний механізм витягування живильного розчину на поверхню геликтита під дією капілярних сил. Варто геликтиту почати рости — і далі створювана їм капілярність сама буде підсмоктувати воду з поверхні в канал.[2]
В карстових печерах є також кілька десятків типів натічних утворень, зовні схожих на геликтити, але дуже різної структури і з абсолютно різними механізмами зростання.
- ↑ В. А. Слётов. К онтогении геликтитовых агрегатов кальцита и арагонита из карстовых пещер… [Архівовано 19 червня 2011 у Wayback Machine.], статья в сб. «Новые данные о минералах», М.: Наука, 1985, вып. 32.
- ↑ Наука дилетантов, глава из книги «Пещера мечты. Пещера судьбы», В. А. Мальцев, М., «Астрель», 1997.