Генрі Гетевей — Вікіпедія
Генрі Гетевей | |
---|---|
англ. Henry Hathaway | |
Дата народження | 13 березня 1898[1][2][…] |
Місце народження | Сакраменто, США |
Дата смерті | 11 лютого 1985[1][2][…] (86 років) |
Місце смерті | Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[4] |
Поховання | цвинтар Святого Хреста (Калвер-Сіті) |
Громадянство | США |
Професія | кінорежисер, кінопродюсер, актор, сценарист, режисер, продюсер |
Нагороди | зірка на голлівудській Алеї слави[d] |
IMDb | ID 0368871 |
Генрі Гетевей у Вікісховищі |
Генрі Гетевей (англ. Henry Hathaway; 1898—1985) — американський кінорежисер і продюсер.
Уроджений Генрі Леопольд де Файнс (Henry Leopold de Fiennes). Батько — актор і театральний менеджер Роді Гетевей (1868—1944); мати — маркіза Ліллі де Фіннес (1876—1938), уродженка Угорщини, бельгійська аристократка, що виступала на сцені під псевдонімом Джин Гетевей.
У 1925 році почав працювати в німому кіно асистентом у відомих режисерів Віктора Флемінга, Джозефа фон Штернберга, Фреда Нібло. Як режисер дебютував у 1932 р. вестерном «Спадщина пустелі», в якому зіграв свою першу зіркову роль Рендольф Скотт.
У 1940—1950-ті роки. Гетевей почав знімати фільми у напівдокументальному дусі, часто у стилі нуар; найвідоміші роботи цього періоду — «Будинок на 92-й вулиці» (1945), «Поцілунок смерті» (1947), «Дзвонити Нортсайд 777» (1948) і «Ніагара» (1953) з Мерилін Монро, яка починала свою карьєру.
У 1960-ті Гетевей повернувся до улюбленого жанру, знявши кілька вестернів із Джоном Уейном, включаючи «Справжню мужність». Також він був одним із режисерів епічного вестерну «Як був завойований Захід».
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Barson M. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123087473 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.