Геологічні та мінералогічні музеї — Вікіпедія

Геологічні та мінералогічні музеї (рос. музеи геологические и минералогические, англ. geological and mineralogical museums, нім. geologische und mineralogische Museen n pl) — культурно-освітні та науково-дослідні заклади, що збирають, вивчають, експонують та зберігають геологічні та мінералогічні експонати, колекції мінералів тощо.

• 1 — Рівненський музей бурштину;
• 2 — Хорошівський музей коштовного та декоративного каменю;
• 3 — Національний науково-природознавчий музей;
• 4 — музей Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України;
• 5 — музей Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка;
• 6 — Державна скарбниця “Скарби України” при національному банку України;
• 7 — музей Львівського Національного університету;
• 8 — музей Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”;
• 9 — музей Донбаського гірничо-металургійного інституту;
• 10 — музей Національної гірничого університету (м. Дніпро);
• 11 — музей Донецького національного технічного університету;
• 12 — музей Криворізького гірничорудного інституту;
• 13 — музей Одеського національного університету;
• 14 — Кримський республіканський краєзнавчий музей.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.