Георг Кантор — Вікіпедія

Георг Кантор
нім. George Cantor
Ім'я при народженнінім. George Ferdinand Ludwig Philipp Cantor
Народився19 лютого (3 березня) 1845(1845-03-03)
Санкт-Петербург, Росія
Помер6 січня 1918(1918-01-06) (72 роки)
Галле, Німеччина
·інфаркт міокарда
Місце проживанняРосія (1845–1856),
Німеччина (1856–1918)
Країна Німецький Райх
 Німецька імперія
Діяльністьматематик, філософ, викладач університету
Alma materETH Цюрих, Берлінський університет
Галузьтеорія множин, математика, логіка[1], математична логіка[1], кардинальне число[1], порядкове число[1], філософія математики[1] і theology and philosophyd[1]
ЗакладУніверситет Мартіна Лютера
Науковий ступіньдоктор філософії[2] (1867) і доктор габілітований (2008)
Науковий керівникКарл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер
ВчителіКарл Веєрштрасс
Аспіранти, докторантиAlfred Barneckd[3]
ЧленствоЛеопольдина
Геттінгенська академія наук
Королівське товариство Единбурга[4]
Лондонське математичне товариство[4]
Q106178641?
Відомий завдяки:теорія множин
Брати, сестриConstantin Cantord
Sophie Nobilingd
У шлюбі зVally Cantord
Нагороди
Кантор Георг

Ге́орг Фердина́нд Лю́двіг Філіпп Ка́нтор (нім. Georg Cantor; 19 лютого (3 березня) 1845(18450303), Санкт-Петербург — 6 січня 1918, Галле (Заале)) — німецький математик.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Вчився в Дармштадті, Федеральній вищій технічній школі в Цюриху, університеті в Геттінгені і захистив дисертацію в університеті Берліна. Його вчителями були Карл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер і Леопольд Кронекер. Став членом Геттінгенської академії наук.

У 1879—1913 роках займав кафедру математики в університеті в Галле. У 1890 році брав участь у заснуванні Німецького математичного товариства(інші мови) (нім. Deutschen Mathematiker-Vereinigung, DMV) і у 1891-му став його першим президентом. Кантор вважається основоположником теорії множин і зробив великий внесок у сучасну математику. Йому належить така характеристика поняття «множина»: це об'єднання певних, різних об'єктів, званих елементами множини, в єдине ціле.

Протягом довгого часу Кантор намагався спростувати континуум-гіпотезу. Попри значні зусилля, це йому не вдавалося (пізніше було встановлено, що в рамках прийнятої системи аксіом це зробити неможливо). Цей факт, а також вороже ставлення до його ідей з боку інших математиків призвели до того, що з 1884 року у Кантора почалися періоди глибокої депресії. Через декілька років Кантор перестав займатися математикою. Помер він у психіатричній клініці в Галле.

Об'єкти, названі на честь Кантора

[ред. | ред. код]
  • Канторова множина — континуальна множина нульової міри на відрізку;
  • Функція Кантора (Канторові сходи);
  • Нумеруюча функція Кантора — відображення декартового ступеня множини натуральних чисел в само себе;
  • Теорема Кантора про те, що потужність множини всіх підмножин даної множини строго більша потужності самої множини;
  • Теорема Кантора — Бернштейна про рівнопотужність множини A і B за умови рівнопотужності A підмножині B і рівнопотужності B підмножині A;
  • Теорема Кантора — Гейне про рівномірну неперервність неперервної функції на компакті;
  • Теорема Кантора — Бендиксона
  • Медаль Кантора — математична нагорода, що вручається Німецьким математичним товариством;

а також інші математичні об'єкти.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Gesammelte Abhandlungen und philosophischen Inhalts / Hrsg. von E. Zermelo. B., 1932
  • Труды по теории множеств. М., 1985.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 16246 Кантор — астероїд, названий на честь вченого.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пуркет В., Ильгаудс Х. И. Георг Кантор. — Харьков. 1991. (рос.)
  • Флоренский П. А. О символах бесконечности (Очерк идей Г. Кантора) // Сочинения в 4 т. — М., 1994—1999. — т. 1. — С. 79—128. (рос.)
  • Катасонов В. Н. Боровшийся с бесконечным: Философско-религиозные аспекты генезиса теории множеств Г. Кантора. — М., 1999. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]