Герберт Кремер — Вікіпедія

Герберт Кремер
нім. Herbert Krömer
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився25 серпня 1928(1928-08-25)
Веймар, Німеччина
Помер8 березня 2024(2024-03-08) (95 років)
КраїнаНімеччина, США США
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
Єнський університет
Галузьелектротехніка, фізика[1], теоретична фізика[1], фізика твердого тіла[1] і напівпровідник[1]
ЗакладУніверситет Каліфорнії в Санта-Барбарі
Університет Колорадо у Боулдері
Науковий керівникFritz Sauterd і Richard Beckerd[2]
ЧленствоAcademy of Science for Public Utilityd
Національна академія наук США[3]
Національна інженерна академія США
Американське фізичне товариство[4]
Нагороди

Герберт Кремер (нім. Herbert Krömer; нар. 25 серпня 1928, Веймар, Німеччина8 березня 2024) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Половина премії за 2000 р., спільно з Жоресом Алфьоровим, «за розробку напівпровідникових гетероструктур, використовуваних у високочастотній і оптоелектроніці». Другу половину премії присудили Джеку Кілбі «за внесок у винахід інтегральних схем».

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення курсів підготовки до університету (Abitur), Герберт Кремер розпочинає вивчати фізику в Йенському університеті, де крім іншого відвідував лекції Фрідріха Гунда. Під час блокади Берліна Кремер перебував на практиці в Берліні і скористався можливістю для втечі на захід. Після цього він продовжив навчання в Геттінгенському університеті. У 1952 р. він захистив дисертацію в галузі теоретичної фізики на тему ефекту гарячих електрон ів в транзистор ах. Після цього Кремер працював «прикладним теоретиком», як він сам себе називав, в технічному центрі радіомовлення німецької федеральної пошти. У 1954 р. він переїхав в США і працював там в різних дослідницьких установах в Прінстоні і Пало Альто. З 1968 по 1976 Кремер викладає в університеті Колорадо як професор, а потім перейшов в Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Герберт Кремер ніколи не працював у «модних» галузях фізики. Він обирав області, значення яких ставало ясним тільки через багато років. Наприклад, він опублікував у 1950-х роках роботи про основи біполярного транзистора на основі гетероструктур, який міг працювати в гігагерцовому діапазоні частот. У 1963 р. він розробив принципи лазерів на подвійних гетероструктурах — основі напівпровідникових лазерів. Обидві ці роботи на багато років випередили свій час, і знайшли застосування тільки в 1980-х роках, з розвитком епітаксії.[5]

Під час перебування в Санта-Барбарі він змістив свої інтереси в експериментальну область. Наприклад, в 1970-ті роки Кремер брав участь у розробці молекулярної епітаксії, причому він вивчав нові комбінації матеріалів, такі як GaP і GaAs на кремнієвій підкладці. Після 1985 р. інтереси Кремера змістилися до комбінацій InAs, GaSb і AlSb.

У 2000 році йому присуджено Нобелівську премію з фізики спільно з Жоресом Алфьоровим і Джеком Кілбі.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Нагорода імені Дж. Дж. Еберс, від IEEE, 1973
  • Медаль імені Генріха Велкер від міжнародного симпозіуму з GaAs і схожих сполук, 1982
  • Заслужений лектор від суспільства електронних пристроїв IEEE, 1983
  • Нагорода Джека Мортона від IEEE, 1986
  • Дослідницька премія імені Александера фон Гумбольдта, 1994
  • Нобелівська премія з фізики, 2000

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 24751 Кремер — астероїд, названий на честь науковця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. Herbert KroemerНаціональна академія наук США.
  4. NNDB — 2002.
  5. Karwowski, Waldemar (1997-04). Ergonomics: How to Design for Ease and Efficiency by Karl Kroemer, Henrike Kroemer, & Katrin Kroemer-Elbert 1994, 766 pages, $86.00 Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall ISBN 0-13-278359-2. Ergonomics in Design: The Quarterly of Human Factors Applications. Т. 5, № 2. с. 33—35. doi:10.1177/106480469700500208. ISSN 1064-8046. Процитовано 23 травня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]