Герміона — Вікіпедія

Герміона грец. Ἑρμιόνη
Божество в	давньогрецька міфологія
Батько	Менелай
Мати	Єлена Троянська
Брати/сестри	Aethiolasd, Pleisthenesd, Nicostratusd, Throniusd і Morraphiusd
Діти	Тісамен і Aglausd
Медіафайли у Вікісховищі

Герміо́на (дав.-гр. Ἑρμιόνη) — персонаж древньогрецької міфології. Дочка Єлени й Менелая. Післягомерівські міфи розповідають, що Герміона була заручена з Орестом, однак батько видав її в шлюб з Ахіллесовим сином Неоптолемом (Пірром). Герміона ревнувала до Неоптолема Андромаху, бранкою якого стала вдова Гектора, і хотіла вбити суперницю, але цьому перешкодив народ (за іншою версією, Неоптолемів дід Пелей). Про це розповідають Гігін, Вергілій і Гай Веллей Патеркул. За Овідієм, Герміона побралася з Орестом після смерті першого чоловіка, а Спарта була її посагом.

На честь її названо астероїд 121 Герміона.

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.