Глонасс-К — Вікіпедія

«Глонасс-К» (найменування за ОКР «Ураган-К») — серія космічних апаратів російської глобальної навігаційної системи ГЛОНАСС, розроблена ОАО «Інформаційні супутникові системи» імені академіка М. Ф. Решетньова. Це 3-тє покоління супутників цієї серії (1-ше покоління — «Глонасс», 2-ге покоління — «Глонасс-М»). Від супутників попередньої серії відрізняється гарантійним терміном активного існування 10 років, зменшеною масою, негерметичним виконанням та іншими вдосконаленнями.

Запуск першого супутника успішно відбувся 26 лютого 2011 року з космодрому Плесецьк.[1]

Фотографії супутника із CeBIT 2011 в Ганновері

[ред. | ред. код]
  • Детальний вид антен.
    Детальний вид антен.
  • Загальний вид Модуля Корисного Вантажу.
    Загальний вид Модуля Корисного Вантажу.
  • Загальний вид КА Глонасс-К праворуч.
    Загальний вид КА Глонасс-К праворуч.
  • Загальний вид КА Глонасс-К ліворуч.
    Загальний вид КА Глонасс-К ліворуч.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Космические войска России успешно запустили спутник «Глонасс-К» [Архівовано 1 березня 2011 у Wayback Machine.] 26 февраля 2011 в 6 часов 7 минут

Посилання

[ред. | ред. код]
Шаблони космічних запусків за роками
1950-і               1957 1958 1959
1960-і 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969
1970-і 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979
1980-і 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989
1990-і 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
2000-і 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
2010-і 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
2020-і 2020 2021 2022 2023 2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глонасс-К&oldid=40881402