French
DeutschГліб Всеславич — Вікіпедія
| Гліб Всеславич староцерк.-слов. Глѣбъ | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Релігія | православ'я |
| Народження | 1070 |
| Смерть | 13 вересня 1119[1][2] Київ, Київська Русь[3][4][1] |
| Поховання | Києво-Печерська лавра |
| У шлюбі з | Анастасія Ярополківна |
| Діти | Ростислав Глібович, Володар Глібович і Всеволод Глібовичd[5] |
| Династія | Ізяславичі Полоцькі |
| Батько | Всеслав Брячиславич[5] |
| Мати | N Nd[5] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Глі́б Всесла́вич (середина XI століття — 13 вересня 1119) — князь мінський (1101—1119) та ізяславський (1114—1116) з династії Рюриковичів, гілки Ізяславичів Полоцьких.
Син полоцького князя Всеслава Брячиславича, онук Брячислава Ізяславича та правнук Ізяслава Володимировича.
Гліб вважається третім сином Всеслава[6]. З 1101 року він займав третій по старшинству престол у Полоцькому князівстві — землі у Мінську.
Князь був одружений з Анастасією — донькою Короля Русі, Турівського і Волинського князя Ярополка Ізяславича. Друцьке князівство кілька років було його володінням.
Гліб Всеславич намагався проводити свою політику незалежно від Києва і Полоцька. Він володів значним майном, про що свідчать пожертвування Києво-Печерському монастирю — 600 гривень срібла і 50 гривень золота особисто, і 100 гривень срібла і 50 гривень золота від його дружини після смерті князя.
У 1116 році Гліб взяв Слуцьк та пограбував його. У відповідь Володимир Мономах пішов на Мінське князівство, спустошив Друцьк і Оршу та обложив Мінськ. Проте після переговорів відступив від міста, залишивши Глібу його волость.
Незважаючи на це у 1119 році Гліб Всеславич розпочав нову війну. Цього разу Мстислав Володимирович розгромив його, взяв в полон та відправив у Київ.
Помер Гліб Всеславич 13 вересня 1119 року у київській в'язниці. Був похований у Києво-Печерській лаврі разом з дружиною в головах святого Феодосія[7].
Батько: Всеслав Брячиславич
Дружина: князівна Анастасія Ярополківна, померла 3 січня 1158 через 40 років[8] після чоловіка, була похована в Києво-Печерській лаврі[7].
Діти:
- Ростислав (?—1165) — князь Мінський 1146—1165, князь Полоцький (1151—1159).
- Володар (?—1167) — князь Городецький (1146—1167), князь Мінський (1151—1159, 1165—1167), князь Полоцький (1167).
- Всеволод (?—1159/1162) — князь Ізяславський (1151—1159), князь Стрижевський (1159—1162).
- Ізяслав (?—1134).
- ↑ а б Глеб Всеславич // Русский биографический словарь / за ред. A. Polovtsov — Санкт-Петербург: 1905. — Т. 14. — С. 400–401.
- ↑ Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия — Киев: 1896. — С. 71. — 260 с.
- ↑ Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия — Киев: 1896. — С. 75. — 260 с.
- ↑ А. Э. Глеб Всеславич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 915.
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2002. — Розділ: 3.2.
- ↑ а б Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 28. (рос.)
- ↑ так в книзі, бо мало би бути 39
- Войтович Л. 3.2. Ізяславичі Полоцькі. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.