Гнилицька волость — Вікіпедія
Гнилицька волость | ||||
Центр | Гнилиця | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 20 703 (1885) | |||
Населення | 8952 осіб (1885) | |||
Густота | 39.6 осіб / км² | |||
Гнилицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Прилуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Гнилиця.
Станом на 1885 рік — складалася з 7 поселень, 11 сільських громад. Населення 8952 особи (4383 чоловічої статі та 4569 — жіночої), 1451 дворове господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 8078 | 7051 |
Приватної власності | 12479 | 9509 |
Іншої власності | 146 | 135 |
Загалом | 20703 | 16595 |
Основні поселення волості:
- Гнилиця — колишнє власницьке село за 25 верст від повітового міста, 1927 осіб, 316 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, базари по вівторках, 2 ярмарки на рік, 3 кузні, 43 вітряних млини, 2 маслобійних і винокурний заводи. За 7 верст — цегельний завод.
- Вейзбахівка — колишнє власницьке село, 1310 осіб, 223 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, кузня, 22 вітряних млини, 4 маслобійних і цегельний заводи.
- Миколаївка — колишнє власницьке село, 1684 особи, 264 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, кузня, 22 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
- Погреби — колишнє власницьке село, 1864 особи, 332 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 5 лавок, 2 кузні, 45 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи.
- Пологи — колишнє власницьке село, 578 осіб, 92 двори, постоялий будинок, кузня, 12 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Середівка — колишнє власницьке село, 1228 осіб, 192 двори, постоялий будинок, 2 лавки, кузня, 30 вітряних млинів, 2 маслобійних, цегельний, винокурний і вівчарний заводи.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|