Гогіта Гогуа — Вікіпедія

Ф
Гогіта Гогуа
Гогіта Гогуа
Гогіта Гогуа
Гогіта Гогуа у футболці «Волги» (2011)
Особисті дані
Повне ім'я Гогіта Хазізович Гогуа
Народження 4 жовтня 1983(1983-10-04) (41 рік)
  Чхороцку, Сванетія, Грузинська РСР
Зріст 172 см
Вага 70 кг
Громадянство Грузія Грузія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Грузія «Сіоні»
Номер ?
Юнацькі клуби
1992—?
 Грузія XXI століття (Тбілісі)
Грузія «Динамо» (Тб)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999—2000 Грузія «Гурія» 1 (0)
2001—2002 Грузія «Динамо-2» (Тб) 12 (0)
2002—2003 Грузія «Мерані» 1 (0)
2003—2005 Грузія «Тбілісі» 41 (2)
2005 Росія «Хімки» 5 (0)
2006 Росія «Спартак» (Н) 23 (2)
2007 Росія «Сатурн» (Р) 15 (0)
2008—2010 Росія «Спартак» (Н) 61 (5)
2009 → Росія «Терек» 5 (0)
2011 Росія «Волга» (НН) 13 (1)
2011—2013 Грузія «Динамо» (Тб) 13 (3)
2012—2013 → Грузія «Діла» 22 (2)
2013—2015 Росія СКА (Р/Д) 49 (9)
2015 Грузія «Діла» 10 (1)
2016 Казахстан «Іртиш» (П) 12 (4)
2016—2017 Казахстан «Ордабаси» 22 (2)
2017 Казахстан «Окжетпес» 16 (0)
2018 Казахстан «Кизилжар» 11 (1)
2018 Грузія «Діла» 14 (0)
2019 Грузія «Самтредіа» 25 (5)
2020 Грузія «Шевардені-1906» 9 (3)
2021—н.ч. Грузія «Сіоні» 14 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2004—2005
2005—2011 		Грузія Грузія (U-21)
Грузія Грузія 		4 (0)
27 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Гогіта Хазізович Гогуа (груз. გოგიტა ხაზიზის ძე გოგუა; нар. 4 жовтня 1983, Чхороцку, Сванетія, Грузинська РСР) — російський футболіст, півзахисник. Виступав за національну збірну Грузії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]
Юний Гогуа, «Спартак» (Нальчик), 2008

Вихованець тбіліських шкіл «21 століття» та «Динамо». Професіональну кар'єру гравця розпочав 1999 року, у шістнадцятирічному віці провів один матч у складі команди першої грузинської ліги «Гурія» з Ланчхуті. Після чого у сезоні 2001/02 років виступав у складі молодіжної команди тбіліського «Динамо», де дванадцять разів з'являвся на полі. Другу половину того сезону Гогіта провів у складі іншої тбіліської команди «Мерані», проте там він майже не отримував ігрової практики, з'явився на полі лише один раз за півроку. Першу повноцінну ігрову практику Гогуа отримав, коли у двадцятирічному віці став гравцем столичного клубу «Тбілісі». За два сезони у команді виходив на поле 41 раз, двічі відзначався голами.

Другу половину сезону 2005 року провів у складі клубу російської першої ліги — підмосковних «Хімок», де провів лише п'ять матчів. Перед початком наступного сезону підписав контракт із новачком російської прем'єр-ліги «Спартаком» із Нальчика, де одразу став одним із основних гравців колективу. Дебют Гогіти у вищій лізі Росії відбувся 18 березня 2006 року у домашньому поєдинку першого туру проти чинного чемпіона країни – московських армійців. Гогуа провів на полі 61 хвилину, після чого був замінений Асланом Машуковим. Загалом у вище вказаному сезоні Гогуа 23 рази з'являвся на полі у складі нальчан, двічі вразив ворота суперників у матчах із «Ростовом» та самарськими «Крилами Рад».

Перед початком наступного сезону Гогіта залишив клуб із Кабардино-Балкарії, уклавши угоду терміном на півроку із шотландським клубом «Гартс». Але трансфер зірвався, оскільки Гогіта не зміг отримати робочу візу для в'їзду до Шотландії[1][2]. Після чого поповнив ряди раменського «Сатурна». Але закріпитися у складі «іншопланетян» йому не вдалося, і через сезон Гогуа повернувся до Нальчика[3].

У другій половині 2009 року орендований у нальчан грозненським «Тереком»[4], але провів п'ять поєдинків у складі команди й повернувся назад. Усього ж у складі «Спартака» в період з 2008 по 2010 роки провів 61 матч, забив п'ять м'ячів. Перед початком сезону 2011/12 років залишив Нальчик, уклав контракт із новачком російської прем'єр-ліги нижньогородською «Волгою». Але, після зміни керівництва клубу, Гогуа, після низки судових розглядів, залишив команду у статусі вільного агента.

Після цього Гогіта повернувся на батьківщину — до Грузії, де підписав угоду з тбіліським «Динамо»[5], у складі якого виступав до кінця сезону. Напередодні початку сезону 2012/13 років на правах оренди поповнив ряди іншого грузинського клубу «Діла», де виступав один рік.

Після закінчення терміну контракту Гогуа знову поїхав до Росії, де став гравцем хабаровської «СКА-Енергії»[6], який виступав у першій лізі Росії. Дебют Гогіти у новому клубі відбувся 18 липня 2013 року, в матчі третього туру першості ФНЛ проти московського «Торпедо».

Влітку 2015 року повернувся до Грузії, до клубу «Діла», але у лютому 2016 року підписав контракт із казахстанським клубом «Іртиш» з Павлодара[7]. Зіграв у першому колі 12 матчів, відзначився чотирма голами та шістьма результативними передачами. У червні того ж року залишив клуб, не домовився із керівництвом павлодарців про продовження контракту у його фінансовій частині[8][9].

Новою командою футболіста в тому ж червні став шимкентський «Ордабаси», який підписав хавбека на 1,5 сезони[10]. Але рівно через рік півзахисник покинув команду[11].

У червні 2017 року перейшов до кокшетауського «Окжетпесу»[12], зіграв 16 матчів, але клуб посів останнє місце та вилетів до Першої ліги. Загалом у Казахстані за два сезони провів 50 матчів та відзначився 6-ма голами.

29 січня 2018 року Гогіта Гогуа став гравцем петропавловського «Кизилжару»[13].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

У національній збірній Грузії дебютував 9 лютого 2005 року у товариському матчі проти збірної Литви[14]. Перший та єдиним голом у складі збірної команди відзначився 12 листопада 2005 року на останній хвилині товариського матчу проти команди Болгарії[15]. 27 березня 2011 року, наступного дня після закінчення відбіркового матчу чемпіонату Європи 2012 року проти збірної Хорватії, між Гогітою та головним тренером грузинської команди Темурі Кецбаєю стався конфлікт, внаслідок якого гравець втратив місце у складі національної збірної.

Найкращою командою світу вважає «Барселону», найкращим гравцем — Мессі[16].

Загалом: 27 матчів / 1 гол; 9 перемог, 6 нічиїх, 12 поразок[17].

(скориговано станом на 27 березня 2011 року)

Досягнення

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений[18].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]
Команда Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Загалом
Рів. Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Грузія «Гурія» 1999/00 I 1 0 0 0 0 0 1 0
Грузія «Динамо-2» (Тбілісі) 2001/02 II 12 0 0 0 0 0 12 0
Грузія «Мерані» 2002/03 I 1 0 0 0 0 0 1 0
ГрузіяГрузія «Руставі» 2003/04 I 24 0 0 0 0 0 24 0
2004/05 I 17 2 0 0 1 0 18 2
Загалом 41 2 0 0 1 0 42 2
Росія «Хімки» 2005 II 5 0 3 0 0 0 5 0
Росія «Спартак» (Нальчик) 2006 I 23 2 1 0 0 0 24 2
Росія «Сатурн» (Раменське) 2007 I 15 0 2 0 0 0 17 0
Росія «Спартак-Нальчик» 2008 I 21 1 0 0 0 0 21 1
2009 I 14 1 1 0 0 0 15 1
2010 I 26 3 0 0 0 0 26 3
Загалом 61 5 1 0 0 0 62 5
Росія «Терек» 2009 I 5 0 0 0 0 0 5 0
Росія «Волга» (Нижній Новгород) 2011/12 I 13 1 0 0 0 0 13 1
Грузія «Динамо» (Тбілісі) 2011/12 I 13 3 0 0 0 0 13 3
Грузія «Діла» 2012/13 I 22 2 1 0 5 0 28 2
Росія «СКА-Енергія» 2013/14 II 26 4 2 0 0 0 28 4
2014/15 II 13 5 0 0 0 13 5
Загалом 39 9 2 0 0 0 41 9
Усього за кар'єру 251 28 10 0 6 0 267 28

(скориговано станом на 3 листопада 2014 року)

Джерела:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Елена Новикова. (24 травня 2011). Гогита Гогуа: «В России есть тренеры лучше Гуллита». Sportbox.ru. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  2. ↑ Гогуа не будет играть в «Хартс». Sports.ru. 31 січня 2007. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  3. ↑ Гогуа подписал контракт с нальчикским «Спартаком». Sports.ru. 5 лютого 2008. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  4. ↑ Гогуа и Кутарба перешли в «Терек». Sports.ru. 20 серпня 2009. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  5. ↑ Гогита Гогуа перейдёт в тбилисское «Динамо». Sports.ru. 14 січня 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  6. ↑ В заявке «СКА-Энергии» восемь новичков. Официальный сайт ФК «СКА-Энергия» (Хабаровск). 18 липня 2013. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  7. ↑ Гогита Гогуа — игрок «Иртыша» [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Гогита Гогуа перейдёт в «Ордабасы». Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  9. ↑ Гогуа может перебраться в «Ордабасы» или «Атырау» [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Гогита Гогуа подписал контракт с «Ордабасы» на полтора года [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ «Ордабасы» расстался с Гогуа [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ «Окжетпес» подписал Гогуа [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Официально: Гогита Гогуа — игрок «Кызыл-Жар СК» [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Протокол матча. Сборная Грузии — Сборная Литвы 1:0 (нім.). Weltfussball.de. 9 лютого 2005. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  15. ↑ Протокол матча. Сборная Болгарии — Сборная Грузии 6:2 (нім.). Weltfussball.de. 12 листопада 2005. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  16. ↑ Юрий Дудь. (5 травня 2010). Гогита Гогуа: «У Нальчика футболисты не хуже, чем у грандов». Sports.ru. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  17. ↑ Статистика выступлений Гогиты Гогуа за сборную Грузии (англ.). EU-Football.info. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  18. ↑ Гогита Гогуа: «„Сатурну“ я ещё забью». Sports.ru. 18 березня 2008. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гогіта_Гогуа&oldid=40516018