Головний маршал роду військ — Вікіпедія
Головни́й ма́ршал ро́ду ві́йськ — група військових звань в Збройних силах СРСР: головний маршал артилерії, головний маршал авіації, головний маршал бронетанкових військ, головний маршал інженерних військ, головний маршал військ зв'язку, а також в арміях деяких країн.
Звання маршала родів військ (авіації, артилерії, бронетанкових військ, інженерних військах та військах зв'язку) були введені указом Президії Верховної Ради СРСР 9 жовтня 1943 року. Було проміжним військовим званням між маршал роду військ та Маршал Радянського Союзу.
Звання Головного маршала роду військ мали 4 артилеристи, 7 авіаторів та 2 танкісти. У інженерних військах і військах зв'язку ці звання ніколи не присвоювалися.
З 1984 року залишені тільки звання головний маршал артилерії і головний маршал авіації; решта були скасовані. Але й ці два звання, що залишилися, після 1984 року фактично не присвоювалися. Формально скасовані в 1993 році. Останній носій цього звання, головний маршал авіації Б.П.Бугаєв, помер 13 січня 2007 року.
-
авіації -
артилерії -
бронетанкових військ -
військ зв'язку -
інженерних військ
- Новиков Олександр Олександрович (21 лютого 1944, позбавлений звання 11 травня 1946, відновлений 1953)
- Голованов Олександр Євгенович (19 серпня 1944)
- Жигарєв Павло Федорович (11 березня 1955)
- Вершинін Костянтин Андрійович (8 травня 1959)
- Кутахов Павло Степанович (3 листопада 1972)
- Бугаєв Борис Павлович (28 жовтня 1977)
- Колдунов Олександр Іванович (31 жовтня 1984)
- Воронов Микола Миколайович (21 лютого 1944)
- Нєдєлін Митрофан Іванович (8 травня 1959)
- Варенцов Сергій Сергійович (6 травня 1961, позбавлений звання 13 березня 1963)
- Толубко Володимир Федорович (25 березня 1983)
- Маршал и главный маршал родов войск(рос.)
- Погоны маршалов и главных маршалов родов войск[недоступне посилання з травня 2019](рос.)
- Высший командный и начальствующий состав