Горно — Вікіпедія

Звичайне вугільне горно.
Термічна обробка металу в горні.
Коваль біля ковальського горна
Переносне горно з міхом
Переносне горно з ручним компресором

Го́рно[1], рідко горн[2] — проста відкрита піч для нагрівання або плавлення металів.

Горном також називається піч для випалювання керамічних виробів, а також частина шахтної печі (доменної, вагранки), над якою згоряє паливо і плавиться метал[1]. Характерна ознака горен — спідвідношення висоти до ширини менше 1.

Основна сфера використання — ковальська справа. У промисловості горно не знайшло широкого використання через низький ККД.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Слова «горно», «горн» пов'язані з «горіти»: прасл. *gъr̥nъ походить від пра-і.є. *ghr̥- («горіти», «жар»), і споріднене з лат. fornus («горно»). Слово «гончар» (раніша форма горнчарь) є похідним від «горно», звідси також і «горщик», «горнець», «горня»[3].

Значення винайдення горна

[ред. | ред. код]

Відомий американський етнограф Г. Морган стверджував: «Коли варвар, просуваючись крок за кроком вперед, відкрив самородні метали, почав плавити їх у тиглі й відливати в форми; коли він сплавив самородну мідь з оловом і створив бронзу й, урешті, коли ще більшим напруженням думки він винайшов горно і видобув із руди залізо — дев'ять десятих боротьби за цивілізацію було виграно».

Конструкція горна

[ред. | ред. код]

Промислове горно являє собою металевий кожух, викладений зсередини вогнетривкою цеглою. У бічних стінках є фурми для подачі повітря в зону горіння, яке може здійснюватися як компресорами, так і вручну, за допомогою міхів.

За конструкцією горна бувають:

  • Відкритого типу — верхня частина горна повністю відкрита
  • Закритого типу — верх горна закрито

За місцем установки:

  • Стаціонарне горно
  • Переносне ковальське горно

Газоподібні продукти згорання палива видаляються через відкритий верх або через витяжну трубу.

Металургійне горно

[ред. | ред. код]
  • Сиродутне горно — піч для отримання заліза з руди сиродутним способом.
  • Каталонське горно — піч для отримання заліза з руди сиродутним способом, що вперше з'явилися у Каталонії.
  • Кричне горно — піч для переробки чавуну на ковке залізо.
  • Горно тигельне — піч для тигельної плавки металів.

Ковальське горно

[ред. | ред. код]

Ковальське горно — горно для нагріву металу в ковальстві.

Гончарне горно

[ред. | ред. код]
Докладніше: Гончарське горно

Гончарське горно — піч для випалювання гончарних виробів.

Трипільське горно

[ред. | ред. код]

Трипільське горно — найдавніша піч на європейському континенті, збудована та використовувана для отримання мальованого посуду трипільської культури близько IV тисячоліття до Р. Х.[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Горно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Горн // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Горно // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  4. ​Трипільська культура залишається суцільною загадкою – археолог Михайло Відейко (укр.). www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 23 жовтня 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]