Гребінь — Вікіпедія
- Гребінь або гребінець — довгаста пластинка з зубцями для розчісування або скріплення волосся.
- Гребінь, коньок, коник — місце сходження схилів даху
- Гребінь — верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гірського хребта, пагорба, хвилі).
- Гребінь — частина ручної прядки, високий дерев'яний стояк із зубцями.
- Гребінь або шпунт — елемент фрезованої дошки (протилежність — паз).
- Гребінь — довгастий плаский плюмаж.
- Гребінь — вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником.
- Гребінь — скелет грона винограду.
- Гребінь — м'ясистий наріст на голові деяких птахів.
- Спинний гребінь — утворення на спині тварин.
- Молочні гребені — утворення в зародків ссавців, з яких надалі розвиваються молочні залози.
- Нервовий гребінь — парне скупчення нейробластів на спинній поверхні зародка.
- Півнячий гребінь — верхня частина перпендикулярної пластини решітчастої кістки.
- Сагітальний гребінь — кісткове утворення на голові деяких плазунів і ссавців вздовж сагітального шва черепа.
- Гребінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.