Грушівка (Феодосійський район) — Вікіпедія

село Грушівка (Сувук-Сала) крим. Suvuq Sala
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Феодосійський район
Рада	Грушівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01180090010097351
Облікова картка	Грушівка
Основні дані
Населення	2 054
Поштовий індекс	98020
Телефонний код	+380 6566
Географічні дані
Географічні координати	45°01′06″ пн. ш. 34°58′20″ сх. д. / 45.01833° пн. ш. 34.97222° сх. д. / 45.01833; 34.97222
Місцева влада
Адреса ради	98020, Автономна Республіка Крим, Судацька міськрада, с. Грушівка, вул. Радянська, 46
Карта
Грушівка (Сувук-Сала) крим. Suvuq Sala
Грушівка (Сувук-Сала) крим. Suvuq Sala
Мапа
Грушівка у Вікісховищі

Гру́шівка, до 1948 року — Сали, Сувук-Сала (крим. Suvuq Sala^[1]) — село в Україні, Феодосійського району Автономної Республіки Крим.

За не підтвердженими іншими джерелами відомостями, перша церква (каплиця св. Марії Магдалини) була побудована в перші століття нашої ери, зруйнована гунами та відновлена у VI столітті. В 1330 в селищі з'явилися вірмени^[2]. У 1361—1381 роках ними було збудовано нову церкву св. Ніни та св. Григорія^[3] (за іншими даними — в 1375, на пожертвувані якимось Саркісом Агасяном 400 динарів^[2]). Точно датований лише хачкар, знайдений у селі — на ньому стоїть дата, 1483^[4].

• 
  Військово-топографічна п'ятиверсна карта Криму полковника Бетєва 1842 р
• 
  Карта Таврійської губернії видання Ільїна 1859 року

Село залишалося вірменським до 1778 року, коли, 18 вересня, згідно з «Відомістю про виведених із Криму в Приазов'ї християн» А. В. Суворова, із Сали на нижній Дон було переселено 224 особи (115 чоловіків і 109 жінок), всі вірмени^[5], що заснували поблизу міста Новий Нахічевань село Мец-Сала^[6]. За відомостями генерал-поручика О. А. Ігельстрома від 14 грудня 1783 до виведення християн у селі Сувук Сала залишалася 1 ціла церква^[7]. Відповідно до «Ведомости… какие христианские деревни и полных дворов. И как в оных… какие церкви служащие, или разорённые. …какое число священников было…» від 14 грудня 1783 в селі Сала було 35 вірменських дворів^[8] Поселення деякий час порожніло — воно не згадано в Камеральному Описі Криму… 1784 серед сусідніх сіл Старо-Кримсько кадилика Кефінського каймакаму.^[9]

Після анексії Кримського ханства Російською імперією (8) 19 квітня 1783^[10], (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Левкопольського, а після ліквідації в 1787 Левкопольського^[11] — до Феодосійського повіту Таврійської області^[12]. З 1792 року в Сали заселяли відставних солдатів Таврійського легкоконного полку. На 1793 в селі проживало 275 дорослих жителів (134 чоловіки і 141 жінка)^[13]. У праці Петра Симона Палласа «Спостереження, зроблені під час подорожі південними намісництвами Російської держави у 1793—1794 роках» це описано так:

Біля струмка Суок-сала засноване велике село для відставних солдатів і матросів, ці землі дуже родючі і лісисті.[14].

Згідно з довідником Михайла Родіонова «Статистико-хронологічно-історичний опис Таврійської єпархії» в 1779 році в Салах відкрито Знам'янську церкву^[15]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Акметецького повіту Новоросійської губернії^[16]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії^[17], Сали був включений до складу Байрачської волості повіту Феодосії.

За Відомістю про кількість селища, назви цих, у них дворів … що у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року, в селищі Сали дворів не значилося, враховано 108 жителів — військових поселян^[18]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 селище позначено як Суук сала з 63 дворами^[19]. Після реформи волосного поділу 1829 року російське селище Сали, згідно з «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», віднесли до Учкуйської волості (перетвореної з Байрацької)^[20]. На карті 1836 в селі Суу-Сали 63 двори^[21], як і на карті 1842^[22], а, згідно «Військово-статистичного огляду Російської Імперії» за 1849, в селі було 250 жителів^[23].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село визначили центром нової Салинської волості. Згідно з «Списком населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сали (або Суук-Сали) — російське казенне село з 82 дворами, 667 жителями, православною церквою, волостним правлінням та волостним правлінням Сали^[24]. На триверстової карті Шуберта 1865—1876 в Сали позначено 103 двори^[25]. На 1886 рік у селі Сали при річці Сали-Чокрак, згідно з довідником «Волости і найважливіші селища Європейської Росії», проживало 704 особи в 110 домогосподарствах, знаходилося волосне правління, діяли православна церква, школа і^[26]. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889» за результатами Х ревізії 1887 записані Сали з 133 дворами і 869 жителями^[27].

Після земської реформи 1890-х років^[28] село залишилося центром перетвореної Салинської волості. На верстової карті 1890 в селі позначено 213 дворів з російським населенням^[29]. За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік» у Сали, що складав Салинське сільське суспільство, вважався 1061 житель у 160 домогосподарствах^[30]. Всеросійський перепис 1897 року зафіксував у селі 1143 жителів, з яких 1124 православних^[31]. За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» у селі Сали вважалося 1375 жителів у 136 домогосподарствах^[32]. На 1902 в селі працював фельдшер^[32]. На 1914 в селищі діяло земське училище^[33]. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий повіт Феодосії, 1915 рік, в селі Сали Салинської волості повіту Феодосії вважалося 270 дворів з російським населенням в кількості 1621 людина приписних жителів і 32 «сторонніх»^[34]. Станом на 1917 в селі діяла церква^[35].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921^[36] була скасована волосна система і село увійшло до складу новоствореного Старо-Кримського району Феодосійського повіту^[37], а в 1922 повіти отримали назву округів^[38]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи ліквідувалися та Старо-Кримський район став самостійною адміністративною одиницею^[39]. Декретом ВЦВК від 04 вересня 1924 року «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С. С. Р.» Старо-Кримський район було скасовано^[40] і село включили до району Феодосії. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Сали, центрі Салинського сільради Феодосійського району, вважалося 347 дворів, з них 340 селянських, населення становило 1368 осіб, з них 1514 росіян, грека, 3 білоруси, 1 єврей, 38 записані у графі «інші», діяла російська школа^[41]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР»^[42] від 30 жовтня 1930 року з району Феодосії було виділено (відтворено) Старо-Кримський район (за іншими відомостями 15 вересня 1931 року^[39]) і село включили до його складу^[43] ]^[43].. За даними всесоюзного перепису населення 1939 року в селі проживало 1030 осіб^[44].

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Сали разом з іншими населеними пунктами було перейменовано на Грушівку та Салинську сільраду — на Грушівську^[45]. З 25 червня 1946 року Грушівка у складі Кримської області РРФСР^[46], а 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР^[47]. 1959 року було ліквідовано Старокримський район^[39] і село приєднали до Судацького^[48]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року Судакський район було скасовано і село приєднали до Білогірського^[49][50]. 1 січня 1965 року, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області»^[51], включили до складу Кіровського^[52]. На 1974 в Грушівці вважалося 1700 жителів^[53]. В 1979 був відтворений Судакський район і село передали до його складу^[50]. За даними перепису 1989 року в селі проживало 1811 осіб^[44]. З 12 лютого 1991 року село у відновленій Кримській АРСР^[54]. Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 9 липня 1991 року Судакський район було ліквідовано, створено Судакську міськраду, якій перепідпорядкували село^[55]. 26 лютого 1992 року Кримська АРСР перейменована в Автономну Республіку Крим^[56]. З 21 березня 2014 — окупована Росією і знаходиться тимчасово у складі Республіки Крим^[57], з 5 червня 2014 в Міському окрузі Судак^[58].

23 березня 2023 року невідомі підняли прапор України^[59]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[60]:

Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.