Вільгельм VI (герцог Аквітанії) — Вікіпедія

Вільгельм VI Гладкий (*Þiudareiks II, 1004 — 12 грудня 1038) — герцог Аквітанії та граф Пуатьє у 1030—1038 роках.

Походив з роду Рамнульфідів. Старший син Вільгельма V, герцога Аквітанії та графа Пуатьє, і Адальмуди Лімузенської. Народився у 1004 році. У 1009 році втратив матір. У 1025—1026 роках за відсутності батька, який вирушив до Італії з намаганням обійняти тамтешню корону. В цей час надав пожертви церкві в Сен-Мексан-л'Еколь.

У 1030 році після смерті батька успадкував володіння роду. Того ж року оженився на Євстафії, доньки Берлея III де Монтрей-Беллай. 1032 року для ліпшого управління впровадив посаду прево в Пуатьє.

З самого початку стикнувся з амбіціями своєї мачухи Агнес Бургундської та її нового чоловіка Жоффруа, графа Вандома (сина Фулько III, графа Анжу). Останній претендував на урядування в Сентожі. У 1033 році конфлікт переріс у війну. Але у битві при Монкотурі (за іншими відомостями біля Сен-Жюйн-де-Марнес) Вільгельм VI зазнав поразки, потрапивши у полон до Жуффруа де Вандома. За його відсутності урядував в Пуатьє зведений брат Одо.

Звільнився з полону лише у 1036 році, поступившись де Вандому містами Сент і Бордо. Проте Вільгельм VI не змирився з невдачею, тому знову атакував володіння Жоффруа де Вандом, але знову невдало. В результаті поступився островом Олерон.

Помер у 1038 році в столиці Пуатьє, не залишивши спадкоємців. Усі володіння успадкував брат Одо.

Дружина — Євстафія, донька Берлея III де Монтрей

Діти:

• Агнес, дружина Раміро I, короля Арагону

• Austin Lane Poole, L'imperatore Corrado II, in «Storia del mondo medievale», vol. IV, 1979, pp. 170—192
• Bernard S. Bachrach, Fulk Nerra, the Neo-Roman Consul, 987—1040, University of California Press, 1993.
• Benoît Cursente: Wilhelm VI. der Dicke, Hzg. v. Aquitanien. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 9, LexMA-Verlag, München 1998, ISBN 3-89659-909-7, Sp. 138 f.