Гіпаріон — Вікіпедія

Гіпаріон (Hipparion, дав.-гр. ἱππάριον — «коник») — рід вимерлих ссавців з родини Коневих ряду Конеподібні.

Малюнок зі зображенням гіпаріонів

Різноманіття у просторі й часі

[ред. | ред. код]

Описано понад 50 видів, що існували в часі від верхнього міоцену до пізнього пліоцену.

Рід Гіпаріон сформувався у верхньому міоцені на території сучасної Північної Америки. Звідти він згодом широко розселився по світу, у тому числі й в Азії та Європі.

Вимер до часу мамутових фаун. Нащадків не залишив. В пізніших фаунах його місце зайняли види роду Кінь.

Див. також

[ред. | ред. код]

З назвою цього роду пов'язана назва біотичних угруповань, що отримали назву «гіпаріонова фауна». Гіпаріонові фауни передували мамутовим фаунам.

Джерела

[ред. | ред. код]