Добре темперований клавір — Вікіпедія

Добре темперований клавір
КомпозиторЙоганн Себастьян Бах
Каталог846-893
Видано1744
Інструментуванняклавесин, орган[d] і клавішні музичні інструменти
Частин96 частина, 48 prelude and fugue і 2 книжка
CMNS: Добре темперований клавір у Вікісховищі

Добре темперо́ваний клаві́р (нім. Das wohltemperierte Klavier), BWV 846—893, — цикл творів Йоганна Себастьяна Баха, що складається з двох зошитів, у кожному з яких зібрано 24 прелюдії та фуги у 24 тональностях (12 мажорних і 12 мінорних). Повна назва збірки: «Добре темперований клавір, або прелюдії й фуги у всіх тонах і півтонах, що стосуються як терцій мажорних, так і терцій мінорних. Для користі й використання охочого до навчання музичного юнацтва, як і для особливого займання тих, хто вже досяг успіхів у цьому навчанні; складене й виготовлене Йоганном Себастьяном Бахом — у цей час капельмейстером і директором камерної музики великого князя Ангальт-Кетенського».

Фуга ля-бемоль мажор з другої частини ДТК

У наш час цикл нерідко називають абревіатурою — ДТК.[джерело?] Перша частина була написана Бахом 1722 року, друга — значно пізніше, 1744 року. Повна назва, наведена вище, була написана на титульному аркуші автографа першої частини; друга частина була озаглавлена просто як «24 прелюдії й фуги».

Історія створення циклу

[ред. | ред. код]

Спроби написати збірник творів у різних тональностях робилися і до Баха. Зокрема відома збірка «Ariadne musica» органіста Йоганна Фішера, опублікована в 1702 р. й перевидана в 1715 р., являє собою набір з 20 прелюдій та фуг в 10 мажорних, 9 мінорних тональностях і одній тональності фригійського ладу, плюс 5 хоральних ричеркарів. Пізніше Бах запозичив звідси тему для фуги мі мажор із другого тому ДТК. Збірник «Exemplarische Organisten-Probe» (1719 р.) Йоганна Маттезона також включав вправи в усіх тональностях. Бах також міг знати про «Фантазії» з «Музичного лабіринту» Фрідріха Суппіга, що в якісному порівнянні далекі від роботи Баха.

Перша частина була складена під час перебування Баха в Кетені, а друга — коли Бах служив у Лейпцизі. Існує легенда, за якою перша частина була створена дуже швидко, «одним махом», під час перебування в якомусь місці, де інструмент був йому недоступний і де він дуже від цього нудьгував.

Деякі з творів у збірнику є переробленими версіями вже написаного Бахом: так, наприклад, теми перших 12 прелюдій, крім прелюдії мі-бемоль мажор, зустрічаються вже в збірнику п'єс, написаних Бахом для свого сина Вільгельма Фридемана в 1720 р. Прелюдія до-дієз мажор спочатку писалася в до мажорі, але потім Бах змінив її тональність, просто дописавши до ключа сім дієзів і виправивши відповідні знаки альтерації в тексті твору.

Подальша доля ДТК

[ред. | ред. код]

Обидві частини були широко поширені в рукописному виді, але типографським способом збірник був виданий тільки в 1801 р. Причина цього полягає в тому, що стиль, у якому писав Бах, вийшов з моди по смерті композитора, і більшість його творів було забуто. В епоху класицизму поліфонічне письмо поступається гомофонно-гармонічному, отже поліфонічна творчість Баха не представляла інтересу. Однак вже наприкінці XVIII століття творчість Баха стає об'єктом інтересу композиторів, зокрема Вольфганга Амадея Моцарта (у пізній період) й Людвіга Бетховена, який назвав ДТК «музичною Біблією».

1801 року ДТК було видано водночас у Лейпцизі, Бонні та Цюриху.[1] Пізніше Роберт Шуман писав: «Грай ретельно фуги більших майстрів, і насамперед Й. С. Баха; „добре темперований клавір“ повинен стати твоїм хлібом насущним».

Перший аудіозапис циклу здійснив швейцарський піаніст Едвін Фішер у 1933–36 роках. Пізніше на фортепіано ДТК записували Гленн Гульд (1962–1965) Святослав Ріхтер (1970–1972), Андраш Шифф (1984) та інші піаністи. На клавесині ДТК вперше записала Ванда Ландовська на початку 1950-х років.

Символіка

[ред. | ред. код]

На думку Болеслава Яворського та численних його послідовників музика «Добре темперованого клавіру» просякнута символікою християнських образів. Численні музично-риторичні фігури, цитування протестантських хоралів, асоціації з кантатами, месами, що виявляються дослідниками у музиці «Добре темперованого клавіру» дозволяють зробити висновок про те, що композитор використовував їх свідомо, прагнучи досягти втілення християнської образності в цьому циклі. Як зазначає Г. Бесселер, «експресивна мелодика бахівської кантати близько 1720 року проникає до клавірної музики... Хоча слова тексту тепер відпадають, залишається дієвою область афектів, з якими була спочатку пов'язана експресивна мелодика: уявлення про страждання та смерть Ісуса Христа».[2]

Детальний аналіз, проведений Б. Яворським дозволив досліднику виділити в ДТК кілька сюжетно-смислових пластів, пов'язаних з основними віхами Євангелія:

I. Старий заповіт

  • d-moll I тому — Гріх і спокута
  • G-dur II тому — рай і гріхопадіння. Спокуса Єви змієм.

II. Різдво

III. Діяння Христа

  • cis-moll II тому — Христос у пустелі. Спокуса Христа сатаною
  • a-moll I тому — Водохреща в Йордані
  • gis-moll II тому — Зустріч з самаритянкою
  • f-moll II тому — Христос у Марії та Марфи
  • Fis-dur II тому — Воскресіння Лазаря
  • d-moll II тому — Вигнання торговців із храму. «Він могутніх скидає з престолу та принесеш смиренні» (фуга)
  • F-dur I тому — Чудо на рибній ловлі
  • F-dur II тому — Вхід до Єрусалиму

IV. Страсний тиждень

  • fis-moll II тому — Таємна вечеря
  • cis-moll I тому — Моління про чашу
  • a-moll II тому — Поневіряння Христа. Побиття Христа
  • h-moll II тому — Суд Пілата
  • g-moll II тому — Бичування Ісуса. «Се людина»
  • fis-moll l тому — Несення хреста
  • h-moll I тому — Хід на Голгофу
  • gis-moll I тому — Розп'яття. Сім слів Спасителя на хресті.
  • c-moll II тому — Хресна мука
  • dis-moll II тому — Страждання на хресті
  • f-moll I тому — Stabat Mater
  • b-moll I тому — Голгофа. Смерть Ісуса
  • cis-moll I тому — Зняття з хреста. Плащаниця
  • b-moll II тому — Положення в труну

V. Урочистий великодній цикл

VI. Догматичний цикл.

— Носина В.Б. «Символика музыки И. С. Баха». М., Классика-XXI, 2006. С. 11 – 24

Аудіо

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3870/is_200607/ai_n16522881 [Архівовано 15 січня 2009 у Wayback Machine.]] Broderip, Wilkinson and the first English edition of the '48'
  2. ↑ Бесселер Г. Бах как новатор С. // Избранные статьи музыковедов ГДР. М., 1960. С. 107, 81.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Добре_темперований_клавір&oldid=43708396