Дад — Вікіпедія

Дад (араб. ‏صاد‎‎‎‎; д̣а̄д) — п'ятнадцята літера арабської абетки, позначає звук [dˁ].

В ізольованій та кінцевій позиціях дад має вигляд ض; в початковій та серединній — ضـ.

Дад належить до сонячних літер.

Літері відповідає число 800.

Середньовічний арабський лексикограф Файрузабаді^[en] назвав арабську мову luġatu l-ḍād «мова даду», оскільки вважав, що цей звук є унікальним і не повторюється в інших мовах. (Насправді ж, він також є у кількох невеликих семітських мовах, наприклад, мегрі.)

В перській мові ця літера має назву «зад» (перс. ضاد‎), звучить як [z].

• Арабська мова

• Арабська абетка. Звучання приголосних та коментарі до їхньої вимови [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Арабська абетка. Коментарі до складних звуків [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• The Persian alphabet (الِفـباى فارسى) [Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Persian Alphabet (Alefba) [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)