Дезі Баутерсе — Вікіпедія

Дезіре Делано Баутерсе
нід. Desiré Delano Bouterse
Дезіре Делано Баутерсе
Дезіре Делано Баутерсе
Баутерсе 12 серпня 2010 року
Прапор
Прапор
9-й Президент Суринаму
12 серпня 2010 року — 16 липня 2020 року
Попередник: Рональд Венетіан
Спадкоємець: Чан Сантохі
 
Народження: 13 жовтня 1945(1945-10-13) (79 років)
Домбург[nl], Нідерландська Гвіана
Країна: Суринам і Нідерланди
Релігія: католицизм
Освіта: Royal Military Schoold
Партія: Націонал-демократична партія / МегаКомбінація
Батько: Дезіре Баутерсе-старший
Мати: Вільгельміна ван Гемерт
Шлюб: Ingrid Bouterse-Waldringd[1] і Ingrid Bouterse-Figueirad
Діти: Пеггі і Діно
 
Військова служба
Звання: підполковник
Нагороди:
Почесний орден Жовтої зірки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дезіре (Дезі) Делано Баутерсе (нід. Desiré Delano Bouterse; народ. 13 жовтня 1945(19451013), Домбург[nl], Нідерландська Гвіана) — суринамський військовий і політичний діяч. Відомий диктаторським правлінням в 1980-ті роки, коли були знищені десятки опозиціонерів, а також жінок і дітей («грудневе вбивство» і «різанина в Мойвані»). Перебуває в міжнародному розшуку. Президент Суринаму 12 серпня 2010 — 16 липня 2020.

Біографія

[ред. | ред. код]

Баутерсе закінчив торговельну школу в Парамарибо, після чого працював у державній установі. У 1968 році переїхав до Нідерландів, де працював на фабриці в Дордрехті і навчався у військовій академії. Будучи гарним гравцем у баскетбол, майбутній диктатор зміг заробляти на життя спортивним інструктажем.

Баутерсе повернувся на батьківщину у 1975 році за два тижні до здобуття Суринамом незалежності і повернувся на військову службу. Разом з іншими сержантами він вчинив змову і 25 лютого 1980 року влаштував військовий переворот. Очоливши «Національну військову раду», Баутерсе проводив сувору політику націоналізації і боротьби з інакодумцями. Так, в грудні 1982 року у фортеці Форт-Зеландія були страчені п'ятнадцять осіб, які виступали проти диктатури (офіційно вони загинули при спробі втечі). У лютому 1986 року було атаковане село Мойвана, де знаходився будинок Ронні Брюнсвійка[nl], колишнього охоронця Баутерсе, а згодом ватажка повстання проти нього. Внаслідок нападу загинули 35 людей, в основному жінки і діти[джерело?].

Політика звинувачують не тільки у фізичних розправах над політичними опонентами, а й у торгівлі наркотиками. У 1999 році суд Нідерландів заочно визнав Дезі Баутерсе винним у торгівлі кокаїном і засудив до 11 років позбавлення волі. Хоча диктатор був оголошений у міжнародний розшук, проте не був виданий Нідерландам, оскільки країнами не підписано угоду про екстрадицію[2].

Після приходу до влади цивільного уряду Баутерсе все ще мав великий політичний вплив. Він мав намір брати участь у президентських виборах 2005 року, але змінив своє рішення. У 2010 році його блок «МегаКомбінація» здобув перемогу на парламентських виборах і Баутерсе був обраний президентом. Під час церемонії інавгурації Баутерсе, заявив, що «змінився» і тепер керуватиме країною набагато м'якше[2].

На посаді президента він зробив низку неоднозначних дій: вручив ордени учасникам перевороту 1980 року, призначив платню своїй дружині і помилував прийомного сина, засудженого до тюремного терміну за вбивство і пограбування[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]