Делія Фіалло — Вікіпедія

Делія Фіалло
ісп. Delia Fiallo
Народилася4 липня 1924(1924-07-04)[2]
Гавана, Куба[3]
Померла29 червня 2021(2021-06-29)[1] (96 років)
Корал-Ґейблс, Маямі-Дейд, Флорида, США
Країна Куба
Діяльністьписьменниця, сценаристка
Галузьтелесеріал[3]
Alma materГаванський університет
Знання мованглійська і іспанська[3]
Роки активностіз 1960
IMDbID 0275585

Делія Фіалло (ісп. Delia Fiallo; 4 липня 1924, Гавана, Куба — 29 червня 2021, Корал-Гейблз, Маямі-Дейд, Флорида, США) — кубинська письменниця, автор теленовел.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 4 липня 1924 року в Гавані, Куба. Вивчала філософію та літературу в Гаванському університеті, який закінчила 1948 року з докторським ступенем. Наступного року почала писати для радіо Гавани. Її першою адаптацією для телебачення стала кубинська теленовела «Сорайя, квітка під час бурі» 1957 року. 1966 року переїхала з родиною до Маямі, Флорида. 1967 року почала співпрацювати з венесуельською телекомпанією Venevision, пізніше з Radio Caracas Televisión. Її першою венесуельською теленовелою стала «Сеньйорита Елена» 1967 року. Останній оригінальний твір письменниці — венесуельська теленовела «Крісталл» 1985 року. Її сюжети були успішно адаптовані в Аргентині, Мексиці, США, Бразилії, Колумбії та Перу. За вагомий внесок у жанр теленовели Фіалло називають «Матір'ю латиноамериканської теленовели».

1952 року Фіалло вступила у шлюб з радіорежисером Бернардо Паскуалем. У пари народилися п'ятеро дітей — чотири доньки і один син. У письменниці 13 онуків. Постійнно проживала в Маямі. У березні 2019 року письменниця овдовіла.

Делія Фіалло померла 29 червня 2021 року у місті Корал-Гейблз, округ Маямі-Дейд, штат Флорида, в 96-річному віці[4].

Оригінальні твори

[ред. | ред. код]

Радіоновели

[ред. | ред. код]
  • Сеньйорита Елена / La señorita Elena
  • Лігія Сандоваль / Ligia Sandoval
  • Сорайя / Soraya
  • Злий ангел / El ángel perverso
  • Твій світ і мій / Tu mundo y el mío
  • Жінка, яка не могла кохати / La mujer que no podía amar
  • Збесчещена / Deshonrada
  • Сильніше за ненависть / Más fuerte que el odio
  • Твоє кохання було моїм гріхом / Tu amor fue mi pecado'
  • Завжди кохатиму тебе / Siempre te he querido

Теленовели

[ред. | ред. код]
  • Поки смерть не розлучить нас / Hasta que la muerte nos separe (Куба, 1957)
  • Під небом Алжиру / Bajo el cielo de Argelia (Куба, 1962)
  • Ліза, кохання моє / Lisa, mi amor (Венесуела, 1970)
  • Есмеральда / Esmeralda (Венесуела, 1970–1971)
  • Марія-Тереза / María Teresa (Венесуела, 1972)
  • Перегріна / Peregrina (Венесуела, 1973)
  • Дівчина на ім'я Мілагрос / Una muchacha llamada Milagros (Венесуела, 1973–1974)
  • Нічна Маріанна / Mariana de la noche (Венесуела, 1975–1976)
  • Жуліаніта / La Zulianita (Венесуела, 1976)
  • Рафаела / Rafaela (Венесуела, 1977)
  • Марія дель Мар / María del Mar (Венесуела, 1978)
  • Моя найкраща подруга / Mi mejor amiga (Венесуела, 1980–1981)
  • Спадкоємиця / La heredera (Венесуела, 1981–1982)
  • Люба матуся / Querida mamá (Венесуела, 1982)
  • Леонела і страх кохання / Leonela и Miedo al amor (Венесуела, 1983–1984)
  • Крісталл / Cristal (Венесуела, 1985–1986)

Адаптації

[ред. | ред. код]

Адаптації власних творів

[ред. | ред. код]
  • Сорайя, квітка під час бурі / Soraya, una flor en la tormenta (Куба, адаптація радіоновели Сорайя)
  • Злий ангел / El ángel perverso (Куба, адаптація радіоновели Злий ангел)
  • Лігія Сандоваль / Ligia Sandoval (Куба, адаптація однойменної радіоновели)
  • Жінка, яка не могла кохати / La mujer que no podia amar (Куба, адаптація однойменної радіоновели)
  • Лусесіта / Lucecita (Венесуела, 1967 – 1968, адаптація радіоновели Злий ангел)
  • Сеньйорита Елена / La señorita Elena (Венесуела, 1967, адаптація однойменної радіоновели)
  • Росаріо / Rosario (Венесуела, 1968, адаптація радіоновели Твій світ і мій)
  • Лусесіта / Lucecita (Венесуела, 1972, адаптація радіоновели Злий ангел)
  • Сеньйорита Елена / La señorita Elena (Венесуела, 1975, адаптація однойменної радіоновели)
  • Емілія / Emilia (Венесуела, 1979–1980), адаптація радіоновели Твій світ і мій)
  • Доброго дня, Ісабель / Buenos días, Isabel (Венесуела, 1980, адаптація теленовели Ліза, кохання моє)
  • Лігія Сандоваль / Ligia Sandoval Венесуела, 1981, адаптація однойменної радіоновели)
  • Топаз / Topacio (Венесуела, 1984–1985, адаптація теленовели Есмеральда)
  • Касандра / Cassandra (Венесуела, 1992–1993, адаптація теленовели Перегріна)
  • Леонела, яка гине від кохання / Leonela, muriendo de amor (Перу, 1997–1998, адаптація теленовели Леонела і страх кохання)

Адаптації творів інших авторів

[ред. | ред. код]
  • Донья Барбара / Doña Bárbara (Венесуела,1967, за однойменним романом Ромуло Гальєгоса)
  • Моя сестра-близнючка / Mi hermana gemela (Венесуела, 1975, оригінал Делії Гонсалес Маркес)
  • Буремний перевал / Cumbres Borrascosas (Венесуела, 1976, за однойменним романом Емілі Бронте)
  • Лаура і Вірхінія / Laura y Virginia (Венесуела, 1977, оригінал Енріке Харнеса)
  • Бідна дияволиця / Pobre diabla (Аргентина, Венесуела, 1990, оригінал Альберто Мігре)

Адаптації, виконані іншими авторами (неповний список)

[ред. | ред. код]
  • Лусесіта / Lucecita (Венесуела, 1967–1968, адаптація Ліхії Лесама за радіоновелою Злий ангел)
  • Моя кохана Сільвія / Mi querida Silvia (Пуерто-Рико, 1978, за радіоновелою Сорайя)
  • Марта і Хав'єр / Marta y Javier (Венесуела, 1983, адаптація Ліхії Лесама за радіоновелою Завжди кохатиму тебе)
  • Вірхінія / Virginia (Венесуела, 1983–1984, за радіоновелою Злий ангел)
  • Топаз / Topacio (Венесуела, 1985, адаптація Ани Мерседес Ескамес, Мілагрос дель Ває та Бенільде Авіла за теленовелою Есмеральда)
  • Марія / María (Аргентина, 1985–1986, адаптація Федеріко Пагано за теленовелою Жуліаніта)
  • Твій світ і мій / Tu mundo y el mío (Аргентина, 1987–1988, адаптація Альберто Хіароко за однойменною радіоновелою)
  • Моя кохана Беатріс / Mi amada Beatriz (Венесуела, 1987–1988, адаптація Бенільде Авіла за теленовелою Дівчина на ім'я Мілагрос)
  • Роберта / Roberta (Венесуела, 1987, за теленовелою Рафаела)
  • Весна / Primavera (Венесуела, 1988, адаптація Вівел Ноель за теленовелою Марія-Тереза)
  • Марібель / Maribel (Венесуела, 1989, адаптація Ани Мерседес Ескамес за теленовелою Жуліаніта)
  • Фабіола / Fabiola (Венесуела, 1989–1990, адаптація Ани Мерседес Ескамес за радіоновелою Твій світ і мій)
  • Інес Дуарте, секретарка / Inés Duarte, secretaria (Венесуела, 1990–1991, адаптація Алісії Баріос за теленовелою Ліза, кохання моє)
  • Найвродливіша / Bellísima (Венесуела, 1991–1992, адаптація Валентини Парага за теленовелою Крісталл)
  • Марієлена / Marielena (США, Іспанія, 1992–1993, адаптація Табаре Перес та Ісамар Ернандес за теленовелою Люба матуся)
  • Росанхеліка / Rosangélica (Венесуела, 1993, за теленовелою Марія-Тереза)
  • Гвадалупе / Guadalupe (США, Іспанія, 1994, адаптація Табаре Перес та Ісамар Ернандес за теленовелою Спадкоємиця)
  • Алехандра / Alejandra (Венесуела, 1994, за теленовелою Рафаела)
  • Палома / Paloma (Колумбія, 1994–1995, за радіоновелою Твій світ і мій)
  • Морелія / Morelia (Мексика, 1994–1995, адаптація Хімени Суарес за теленовелою Жуліаніта)
  • Есмеральда / Esmeralda (Мексика, 1997, адаптація Хеорхіни Тіноко, Долорес Ортега та Лус Орлін за однойменною теленовелою)
  • Живу заради Елени / Vivo por Elena (Мексика, 1998, адаптація Марсії дель Ріо за радіоновелою Сеньйорита Елена)
  • Лус-Марія / Luz María (Перу, 1998–1999, адаптація Маріси Кірхаусен та Луїса Феліпе Альварадо за радіоновелою Злий ангел)
  • Привілей кохати / El privilegio de amar (Мексика, 1998–1999, адаптація Ліліани Абуд за теленовелою Крісталл)
  • Росалінда / Rosalinda (Мексика, 1999, адаптація Карлоса Ромеро, Карі Фахер та Лиліани Абуд за теленовелою Марія-Тереза)
  • Мілагрос / Milagros (Перу, 2000–2001, адаптація Енріке Монклоа и Джованни Полароло за теленовелою Спадкоємиця)
  • Соледад / Soledad (Перу, 2001, адаптація Маріси Кірхаусен Луїса Феліпе Альварадо за теленовелою Люба матуся)
  • Нічна Маріанна / Mariana de la noche (Мексика, 2003–2004, адаптація Ліліани Абуд за однойменною теленовелою)
  • Есмеральда / Esmeralda (Бразилія, 2004–2005, адаптація Енріке Самбелі і Рохеліо Гарсія за однойменною теленовелою)
  • Перегрина / Peregrina (Мексика, 2005–2006, адаптація Карлоса Ромеро за однойменною теленовелою)
  • Обережно з ангелом / Cuidado con el ángel (Мексика, 2008–2009, адаптація Карлоса Ромеро за теленовелою Дівчина на ім'я Мілагрос)
  • Море кохання / Mar de amor (Мексика, 2009–2010, адаптація Альберто Гомеса за теленовелою Марія дель Мар)
  • Тріумф любові / Triunfo del amor (Мексика, 2010–2011, адаптація Ліліани Абуд за теленовелою Крісталл)
  • Рафаела / Rafaela (Мексика, 2011, адаптація Каті Естрада та Ени Маркес за однойменною теленовелою)
  • Притулок для кохання / Un refugio para el amor (Мексика, 2012, адаптація Хеорхіни Тіноко та Нори Алеман за теленовелою Жуліаніта)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.lasestrellas.tv/espectaculos-1/famosos-1/muere-delia-fiallo-escritora-y-guionista-de-telenovelas-a-los-96-anos
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Muere a los 96 años la cubana Delia Fiallo, 'madre de la telenovela latinoamericana'. Los Angeles Times. 29 червня 2021. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 14 березня 2023. (ісп.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Делія_Фіалло&oldid=43267079