Державне агентство меліорації та рибного господарства України — Вікіпедія

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
Загальна інформація
Країна	Україна
Дата створення	1992
Керівне відомство	Міністерство аграрної політики та продовольства України
Штаб-квартира	04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а
Річний бюджет	1 737 190 600 ₴[1]
Т.в.о. Голови	Ігор Клименок[2]
Перший заступник Голови	Тарас Кот[3]
Заступник Голови	Ігор Клименок[4]
Ключовий документ	Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
darg.gov.ua

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Є правонаступником Державного комітету рибного господарства України^[5].

Держрибагентство утворено для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем і здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України^[5].

Галузь налічує 30 тисяч працівників, 6 тисяч працівників сфери Держрибагентства, 36 державних підприємств, 75 риболовних суден, 4 державних рибовідтворювальних комплекси.

До основних завдань Держрибагентства належить внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.^[5].

1 листопада 1991 року постановою Кабінету Міністрів України був створений Державний комітет України по рибному господарству і рибній промисловості. Проте, йому не підпорядковувались підприємства рибної галузі, що входили до складу Міністерства сільського господарства і продовольства України^[6].

30 листопада 1994 року Указом Президента України створено Міністерство рибного господарства України. Його метою було формування та здійснення єдиної державної політики щодо розвитку рибного господарства, удосконалення управління галуззю та забезпечення населення України високоякісною рибопродукцією^[7].

25 липня 1997 року Указом Президента України утворено Державний комітет рибного господарства України^[8].

15 березня 2000 року постановою Кабінету Міністрів України утворено Державний департамент рибного господарства, як урядовий орган державного управління у складі Міністерства аграрної політики України^[9].

2 листопада 2006 року постановою Кабінету Міністрів України утворено Державний комітет рибного господарства України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики України^[10].

9 грудня 2010 року Указом Президента України створено Державне агентство рибного господарства України як центральний орган виконавчої влади України^[11].

29 травня 2021 року постановою Кабінету Міністрів України Державне агентство рибного господарства України перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України^[12].

19 січня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України Державне агентство меліорації та рибного господарства України перейменовано на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.^[13]

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 року № 709-р тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, виконання обов'язків Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм покладено на заступника Голови зазначеного Агентства Клименка Ігоря Михайловича^[14].

30 вересня 2015 року на засіданні КМУ було погоджено Концепцію реформування рибного господарства. Відповідно до неї у галузі розпочалася масштабна дерегуляція: Держрибагентство розробило 20 законодавчих ініціатив для спрощення умов ведення бізнесу і легалізації рибогосподарської діяльності, передбачено на 70 % зменшення кількості дозвільних документів, які створювали підстави для корупції^[15].

З 1 січня 2016 року через зміни до законодавства створено умови для розвитку аквакультури та марикультури^[16], повністю заборонено промисловий вилов риби у Дніпрі в межах Києва^[17].

7 червня 2016 року було розроблено та запущено Державний реєстр рибогосподарських водних об'єктів та їх частин^[18]. Реєстр є першою в історії України уніфікованою електронною базою з вичерпною інформацією щодо всіх водойм, придатних для рибогосподарської діяльності, аквакультури та рибного фермерства^[19].

У листопаді 2016 року Держрибагентство ініціювало та випустило перший в Україні практичний посібник про фермерське розведення риби «Сучасна аквакультура: від теорії до практики». Його авторами стали науковці та підприємці рибної галузі^[20].

В рамках забезпечення комплексної системи контролю на водоймах, розпочато електронізацію галузі через впровадження систем електронного моніторингу промислового вилову риби у морях та внутрішніх водоймах. В цьому напрямі Україна отримає технічну допомогу від Норвегії^[21]Естонії^[22] та ГКРС^[23].

У 2015 році океанічний риболовецький флот вперше з 1997 року приніс державі прибуток у розмірі 19 млн гривень, з яких 13 млн гривень — дивіденди. Крім того, суттєво покращено умови роботи українських кораблів^[24].

У травні 2016 р. вдалося повернути державі танкер «Таманський», орієнтованою вартістю близько 1 млн доларів США^[25].

У серпні 2017 року було розпочато реформування органів рибоохорони^[26]: замість рибінспекторів українські водойми охороняє новий рибоохоронний патруль.

У грудні 2015 року стартував конкурс у рибний патруль Києва і області. Держрибагентство отримало понад 2000 анкет. В результаті конкурсу, який включав чотири етапи, в тому числі психологічне тестування та перевірку фізичної підготовки, відібрали 47 кандидатів, які пройшли спеціальне навчання та 16 червня 2016 року розпочали свою роботу^[27].

За неповні 5 місяців роботи було виявлено порушення на суму 1,2 млн гривень. Розпочалася детінізація галузі, в її результаті показники промислового вилову виросли на Київському водосховищі на 30 %, а на Канівському на 60 %^[28].

Протягом осені 2016 року було оголошено конкурсні відбори до рибного патруля в інших регіонах України.

Основним завданням рибоохоронних патрулів є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Профільними державними установами (Херсонським виробничо-експериментальним заводом по розведенню молоді частикових риб, Новокаховським рибоводним заводом частикових риб, Виробничо-експериментальним Дніпровським осетровим рибовідтворювальним заводом ім. академіка С. Т. Артющика та Рибоводним форелевим заводом «Лопушно») до українських водойм у 2020 році випущено понад 16,1 млн екз. водних біоресурсів^[29].

Україна має значний рибогосподарський фонд прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1 млн га. У 2019 році діяльність в умовах аквакультури здійснювали близько 3 600 суб'єктів господарювання. Вони виростили понад 18 603 тони водних біоресурсів^[30]: сазан/короп — 8 516 тонн, рослиноїдні — 7 666 тонн, лососеві — 226 тонн, сомові — 224 тони, осетрові — 97 тонн, інші — 1 874 тони.

З метою впорядкування організації промислового рибальства та раціонального використання водних біоресурсів суб'єктами господарювання всіх форм власності Держрибагентство щорічно розробляє Режими рибальства, ліміти та прогнози допустимого спеціального використання водних біоресурсів і квоти добування водних біоресурсів^[31].

Згідно повідомлення на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, Уряд України своїм Розпорядженням від 15 вересня 2023 року № 802-р ухвалив утворення державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії»^[32]. Водночас державні підприємства «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» — ліквідовуються. Згідно з документом, нова організація підпорядковуватиметься Держрибагентству. Організації ліквідовані відповідно до Порядку утворення, реорганізації та ліквідації державних наукових установ, згідно з постановою Кабміну від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів»^[33].

• Міністерство рибної промисловості Української РСР
• Державний судновий реєстр України
• Суднова книга України

ДАРГ у соціальних мережах
	ДАРГ на сайті Facebook
	ДАРГ на сайті Telegram
	ДАРГ на сайті Twitter
	ДАРГ на сайті YouTube

• Офіційний сайт [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Державний реєстр рибогосподарських водних об'єктів та їх частин
• Рибогосподарський водний об'єкт [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Вперше за 19 років український океанічний флот отримав прибуток. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 14 квітня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.