Дехтерьов Парфеній Михайлович — Вікіпедія

Парфеній Михайлович Дехтерьов рос. дореф. Парфеній Михайловъ Дехтеревъ
рос. Парфеній Михайловъ Дехтеревъ
Київський міський голова
29 березня (10 квітня) 1835 — 14 (26) березня 1837
Попередник	посаду утворено; Григорій Киселівський (як київський війт)
Наступник	Павло Єлисєєв
Народився	1796(1796) Калуга, Калузьке намісництво, Російська імперія
Помер	14 (26) березня 1837(1837-03-26) Київ, Київська губернія, Російська імперія
Похований	Старообрядне кладовище
Відомий як	підприємець
Підданство	Російська імперія
Діти	Дегтерєв Михайло Парфентійович
Професія	купець
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Дехтерьо́в Парфе́ній Миха́йлович (рос. дореф. Дехтеревъ Парфеній Михайловъ; 1796(1796), Калуга, Калузьке намісництво, Російська імперія — 14 [26] березня 1837, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — калузький та київський купець, перший київський міський голова (1835–1837).

Походив з калузької купецької родини. Його батько, старообрядець, Михайло Микитович Дехтерьов, переселився в Київ на початку XIX століття, де заснував торгову справу, яку пізніше продовжили Парфеній Михайлович з братом Тимофієм Михайловичем.

У 1835 році був обраний гласним щойно створеної Київської міської думи. Балотувався на виборах міського голови, які відбулися 19 (31) березня 1835 року. Тоді більшість голосів отримав купець 3-й гільдії Іван Ходунов, однак він не був затверджений генерал-губернатором графом Василем Левашовим. На повторних виборах 29 березня (10 квітня) міським головою був обраний Парфеній Дехтерьов.

Пробувши на цій посаді трохи менше двох років, захворівши на застуду 7 (19) березня, він раптово помер 14 (26) березня 1837 року^[1]. Похований в Києві на старообрядницькому кладовищі, поховання не збереглося. Виконувачем обов'язків міського голови став старший гласний Павло Єлисєєв.

Дружина — Катерина Павлівна (1804–?), із старовинного калузького купецького роду Губкіних. Повінчані 24 жовтня (6 листопада) 1820 року в калузькій церкві Покрова на рву. Їх діти: Гавриїл, Михайло, Микола, Варвара та Клавдія. Найбільш відомий з них Михайло — київський меценат, на честь якого була названа Дегтярівську вулицю.

• Друг О. М., Ковалинський В. В., Мельник О. М. Від війта — до мера. — К. : ДОН-97, 2004. — C. 24–25. — ISBN 966-7320-00-6. [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Ковалинский В. В. Меценаты Киева. — 2-е изд., испр. и доп. — К. : Кий, 1998. — С. 175–184. (рос.) [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Кожевникова Н. И. Калужские купцы — городские главы Киева. П. М. Дехтерёв, П. П. Елисеев, С. Н. Лычков // Вопросы археологии, истории, культуры и природы Верхнего Поочья: материалы XV-й Российской научной конференции (2-4 апреля 2013 г.) / Калуж. гос. краеведческий музей. — Калуга: Фридгельм, 2013. — С. 186–192. (рос.) [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Маркевичъ А. И. Калужскіе купцы Дехтеревы. — Одесса, 1891. — C. 24–26. (рос. дореф.) [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинский]. — К. : Довіра, 2008. — С. 30–31. — ISBN 978-966-507-226-3. [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• 29. Купца 2-й гильдии Тимофея Михайловича Дехтерева брат Парфентий / Ревизские сказки купцам и старожилым мещанам города Киева. 30 апреля 1834 // ДАКО. Ф. 280. Оп. 2. Спр. 595. Арк. 16зв–17. (рос. дореф.)
• 25. Купец 2-й гильдии Парфентий Михайлович Дехтерев / Ревизские сказки о купцах и мещанах города Киева. 30 октября 1850 // ДАКО. Ф. 280. Оп. 2. Спр. 991. Арк. 13зв–14. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.