Довгоносик сірий буряковий — Вікіпедія
Сірий буряковий довгоносик | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Імаго (Угорщина) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Tanymecus palliatus (Fabricius, 1787) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus) — жук з родини довгоносиків, шкідник сільського господарства.
Жук довжиною 8,5—12 мм. Самці дрібніші за самок. Тіло зверху вкрите дрібними бурувато-сірими прилеглими волосками, а по боках і знизу — сірими лусочками. Передньоспинка вужча за надкрила, із заокругленими боками і прямою основою. Вусики ростуть по боках головотрубки. Личинка довжиною 13—17 мм, з слабо-вигнутим жовтувато-білим тілом, голова блідо-жовта. На кінці останнього сегмента є коричнева хітинова пластинка. Лялечка довжиною 8—12 мм, біла, з рядами шипиків у задній частині. Яйце довжиною 0,9—0,2, а в поперечнику 0,5—0,7 мм, матове, овальної форми, спочатку біле, пізніше буріє.
В Україні є повсюдно від Полісся до Криму. У східних областях в деякі роки чисельно переважає довгоносика бурякового звичайного. Висока чисельність його спостерігається також у Київській, Вінницькій, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Житомирській та Кіровоградській областях.
Поліфаг, пошкоджує сходи та висадки цукрових буряків, сходи соняшника, тютюну, різноманітних бобових рослин (конюшини, люцерни, вики, кінських бобів, еспарцету, сої та ін.).
Жуки виходять із місць зимівлі в квітні і незабаром починають відкладати яйця, розміщуючи їх купками (в середньому по 20 штук в одній) у поверхневий шар ґрунту. Одна самка відкладає в середньому близько 300 яєць. Через 18—25 днів (у кінці травня — на початку червня) з них виходять личинки, які живляться корінням, а в червні другого року життя заляльковуються на глибині 30—50 см. Через 20—25 днів з лялечок виходять жуки. Вони набагато шкідливіші за личинок і дуже небезпечні для сходів цукрових буряків. Рухаючись вздовж рядків, жуки об'їдають сім'ядолі й молоді листочки, а також перегризають стебельця рослин так, що від них залишаються самі пеньки. На більш розвинутих рослинах жуки обгризають краї листків і вигризають ямки в черешках, на висадках об'їдають ніжні верхівки квіткових пагонів і приквітки. Генерація дворічна.
- Довгоносик буряковий сірий (Tanymecus palliatus F.) [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]