Козачковський Доміан Іванович — Вікіпедія

Козачковський Доміан Іванович
Зображення
Зображення
Народився13 листопада 1896(1896-11-13)
Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер17 березня 1967(1967-03-17) (70 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Національністьукраїнець
Громадянство УРСР
Діяльністьактор
Відомі учніНосачов Андрій Петрович
IMDbnm2029357
Нагороди та премії
Народний артист УРСР

Доміа́н Іва́нович Козачко́вський (1 листопада (13 листопада) 1896, с. Лисича, нині Полтавської області — 17 березня 1967, Львів, УРСР, СРСР) — український актор і режисер. Народний артист Української РСР (1954).

Пам'ятник на могилі Доміана Козачковського та Володимира Данченка на Личаківському цвинтарі (Львів)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вперше виступив в українській професійній трупі Л. І. Леонідова і П. І. Каганця в 1914 році.

Був режисером Полтавського театрального товариства.

Після Жовтневої революції (1917) брав активну участь в організації драматичних і музичних театрів на Донбасі, в Харкові, Сумах тощо.

Працював у театрах: «Рух», ім. Франка, «Березіль», ім. Щепкіна (Суми)[2].

З 1951 — актор Театру ім. Заньковецької (Львів).

Як режисер у Театрі ім. Заньковецької в різний час поставив вистави: «Паливода» І. Карпенка-Карого (1926), «Фуенте Овехуна» (1926), «Вій» О. Вишні за М. Гоголем (1927), «Хто сміється останнім» Кропиви (1953) та ін.[3][4]

Яскравий комедійний і характерний актор. Також виступав як читець.

Дебютував у кіно в 1954 році.

Помер 17 березня 1967 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. [Театральна енциклопедія: Козачковський Доміан Іванович (Літ.: Кордіані Б., Д. I. Козачковський, Львів, 1956. Я. Д. і Б. Кор) (рос.). Архів оригіналу за 22 Грудня 2015. Процитовано 4 Квітня 2013. Театральна енциклопедія: Козачковський Доміан Іванович (Літ.: Кордіані Б., Д. I. Козачковський, Львів, 1956. Я. Д. і Б. Кор) (рос.)]
  3. Театр ім. Заньковецької (Львів): Театр у мандрах. 1922—1930. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
  4. Театр ім. Заньковецької (Львів): Хронологія репертуару. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
Зовнішні зображення
Театр ім. Заньковецької (Львів): «За двома зайцями» М. Старицького (1952 р.), Проця – Н. Доценко, Голохвотов – Д. Козачковський)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]