Друга Мессенська війна — Вікіпедія

Друга Мессенська війна
Мессенські війни
Датаприбл. 660–650 роки до нашої ери
МісцеПелопоннес
Результат перемога Спарти
Територіальні
зміни
Мессенія залишається під контролем Спарти
Сторони
Мессенія
Аркадія
Сікіон
Еліда
Спарта
Коринф
Лепреум
Критський найманці
Командувачі
Арістомен
Андрокл †
Фідас
Аристократ II
Анаксандр
Анаксідам
Тіртей
Емперам

Друга Мессенська війна відбулася бл. 660–650 рр. до н.е. між давньогрецькими державами Мессенією та Спартою. Вона почалася з повстання рабів, приблизно через 40 років після закінчення Першої Мессенської війни. Однак деякі вчені, визначають більш ранні дати, стверджуючи, що 668 рік до нашої ери є датою початку війни. Причиною цього стала поразка Спарти в першій битві при Гісіях, яка,ймовірно, стала першим каталізатором.

Передумови

[ред. | ред. код]

Перша Мессенська війна тривала з 743 до 724 до н.е. У період до завоювання Спарта боролася з перенаселенням регіону Лаконії, асимілюючи інших лаконців, як періоеків («тих, хто живе навколо нас»). Прагнучи ще більше розширити свою територію на Пелопоннесі, спартанська армія вступила у війну з мессенцями. У результаті двох десятиліть боротьби мессенський народ став рабом ілотів і держави після перемоги Спарти в південно-західному регіоні Пелопоннесу. Крім того, було сказано, що перша битва почалася через те, що деякі мессенські чоловіки викрали кількох спартанок, які молилися в храмі. Коли мессенці відмовилися повернути їх, спартанці вторглися в Мессенію.

Війна

[ред. | ред. код]

Друга мессенська війна стала результатом повстання ілотів Мессенії, яких підтримували аргівці та аркадці. Намагаючись відновити свободу, мессенці вторглися в Лаконію. Перша битва сталася при Дересі, у ній Арістомен зі своїм військом здобув перемогу над спартанцями.

Однак в битві біля Великого Фосса саме Спарта здобула перевагу, коли підкупила Аристократа-царя союзної Месенії Аркадії. Вони змусили його відступити через мессенські лінії, коли спартанці вступили в бій. Ця втрата змусила мессенців перейти до укріпленого міста на горі Ейра. На навколишні міста було здійснено кілька набігів.

У цей же час Арістомен був схоплений. Перш ніж його встигли стратити, він утік із своїх утримувань і повернувся до Ейри. Мессенці утримували Ейру більше десяти років, перш ніж спартанці здійснили останню атаку. Однак перед падінням Ейри було дозволено звільнити жінок і дітей разом з Арістоменом. Тих, хто не врятувався з Ейри, знову перетворили на ілотів. Сам Арістомен поїхав на Родос, де він помер і був вшанований як герой.

Крім того, спартанці змогли придушити повстання після смерті аргівського полководця. Завдяки допомозі та підтримці афінського вчителя та поета Тіртея спартанська армія змогла розгромити мессенців і відновити їхній статус ілотів. У результаті цієї війни спартанське суспільство стало сильною мілітаристською силою в Середземномор'ї, яка контролювала територію вздовж Пелопоннесу та запобігла подальшим повстанням, викликаними ілотами. Пізніше їм вдалося вирватися з-під влади Спарти близько 350 року до н.е

В літературі

[ред. | ред. код]

Ф. Л. Лукас «Врятована Мессена» (1940) — віршована драма, заснована на Павсанії, про історію Мессенії, включаючи епізоди Другої Мессенської війни.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  1. L. G. Pechatnova, A History of Sparta (Archaic and Classic Periods)
  2. L. G. Pechatnova, A History of Sparta (Archaic and Classic Periods)
  3. Dunstan, William E. Ancient Greece. Orlando: Harcourt Inc. 2000. p.95
  4. Pausanias, Description of Greece, 4.15.1
  5. Dunstan. Ancient Greece p.95
  6. Pausanias, Description of Greece, 4.17.2
  7. Xanthippos, Demetrios. (2003 June 6) The Second Messenian War. Retrieved February 3, 2008 from
  8. Saunders, Dr.L.J. History 223. Montreal: Concordia University. October 31, 2007