Друза (мінеральний агрегат) — Вікіпедія
Друза — мінеральний агрегат, що утворюється у порожньому просторі — тріщинах і порожнинах гірських порід. У друзі кристали одним кінцем прикріплені до певної поверхні, іншим — повернуті в бік порожнини. Розрізняють друзи наростання і перекристалізації. У міру зростання друзи відбувається заростання похило орієнтованих індивідів; при цьому друзи поступово набувають вигляду так званих кристалічних щіток, або, при тривалому розвитку, — паралельно-жердинного агрегату.
Друзи вистилають стінки порожнин різноманітних форм і походження. Вони складають стінки багатьох жеод, відкритих порожнин рудних і альпійських жил, наростають на стінках тріщин, зустрічаються у відкритих порожнинах серед магматичних, метаморфічних і осадових порід. Агрегати у вигляді друз кристалів характерні для багатьох мінералів — кварцу, кальциту, флюориту, піриту, бариту, польового шпату, гранатів і ін.
Щітки-друзи — корінні породи з нерівною дрібнозубчастою поверхнею, на яких залягають пухкі відклади або розсипи. Щітки — природні концентратори розсипних металів, зокрема золота, платини.
Син. — ребровик.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.
- Друза // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.