Дуже великий телескоп — Вікіпедія

Дуже великий телескоп

Very Large Telescope
Чотири телескопи ESO на обсерваторії Паранал. Перед телескопами видно низьку будівлю інтерферометра ДВТ.
24°37′38″ пд. ш. 70°24′15″ зх. д. / 24.62722° пд. ш. 70.40417° зх. д. / -24.62722; -70.40417
Країна	Чилі
Розташування	Серро Паранал, пустеля Атакама, Чилі
Організація	Європейська південна обсерваторія (ESO)
Висота	2635
Погода	більше ніж 340 ясних ночей на рік
Відкрито	1998
Сайт:	eso.org/vlt
Інструменти:
Анту (UT1)	8,2 м рефлектор
Куєн (UT2)	8,2 м рефлектор
Меліпал (UT3)	8,2 м рефлектор
Єпун (UT4)	8,2 м рефлектор
Дуже великий телескоп Дуже великий телескоп (Чилі)
Дуже великий телескоп у Вікісховищі

Ду́же вели́кий телеско́п (ДВТ, англ. Very Large Telescope, VLT) — комплекс із чотирьох окремих дзеркальних телескопів з апертурою 8,2 м кожен: Анту (Сонце), Куєн (Місяць), Меліпал (Південний Хрест) та Єпун (Венера), що працюють в оптичному діапазоні та утворюють величезний інтерферометр. ДВТ побудований та керується Європейською південною обсерваторією (ESO) на обсерваторії Паранал, що розташована на горі Серро Паранал (висота 2635 м над рівнем моря) в пустелі Атакама в північній частині Чилі. До складу інтерферометра входять також 4 допоміжних пересувних телескопи з апертурою 1,8 м. Працюючи разом у режимі інтерферометра телескопи можуть досягти кутової роздільної здатності в 1 кутову мілісекунду, що еквівалентно відстані між фарами авто, поміщеного на Місяць, при його спостереженні із Землі.^[1] Телескоп почав працювати у 1998 році.

ДВТ складається з 4-х великих телескопів з апертурою 8,2 м кожен, оптичні елементи яких можна скомбінувати, утворивши інтерферометр (VLTI), що має високу роздільну здатність. До складу інтерферометра входить також 4 малих рухомих телескопи (з апертурою 1,8 м), призначених виключно для інтерферометричних спостережень. Кожен із чотирьох 8,2 м телескопів отримав власну назву від назв об'єктів нічного південного неба на арауканській мові народності Мапуче (Мапудунґун), на території якої розташована обсерваторія Паранал: Анту (Сонце), Куєн (Місяць), Меліпал (Південний Хрест) та Єпун (Венера).

Початково 8,2 м телескопи ДВТ було заплановано для роботи у трьох режимах:^[2]

• незалежна робота кожного з чотирьох телескопів (у цьому режимі телескопи здебільшого й працюють). На одному з телескопів можна отримати якісне зображення небесного об'єкта з яскравістю до 30^m (видимої зоряної величини) протягом лише однієї години. Такі об'єкти є в чотири мільярда разів слабшими за яскравістю, ніж найслабший об'єкт, видимий неозброєним оком.
• як один великий когерентний телескоп-інтерферометр (ДВТ Інтерферометр або ДВТІ (англ. VLTI)), з метою досягнення більшої роздільної здатності. Цей режим використовується час від часу, загалом лише для спостереження яскравих джерел з малим кутовим розміром.
• як один великий некогерентний інструмент зі значно більшою апертурою для накопичення більшого світлового потоку в одиницю часу. Канали, що мали б збирати світло з різних телескопів до єдиного некогерентного фокусу, побудовано не було. 2004 року було подано запит на фінансування проекту щодо побудови й встановлення обладнання, необхідного для роботи телескопів у цьому режимі.^[3] Іноді кілька телескопів в режимі незалежної роботи одночасно націлюють на один об'єкт або з метою збільшити сумарну кількість реєстрованого світла в одиницю часу, або для проведення одночасних спостережень за допомогою різних інструментів.

Інструменти та прилади ДВТ:^[4]

• FORS 1 — фокальний зменшувач та спектрограф малої дисперсії (англ. FOcal Reducer and low dispersion Spectrograph) є по суті камерою з ПЗЗ призначеною для реєстрації видимого випромінювання, яка під'єднана до багатооб'єктного спектрографа з полем зору 6.8 кутових хвилин.
• FORS 2 — є схожим на FORS 1, але має кращі можливості для багатооб'єктної спектроскопії.
• ISAAC — інфрачервоний спектрометр та ПЗЗ камера (англ. Infrared Spectrometer And Array Camera) є одночасно камерою для отримання інфрачервоних зображень космічних об'єктів та спектрографом.
• UVES — ешельний спектрограф ультрафіолетового та видимого випромінювання (англ. Ultraviolet and Visual Echelle Spectrograph).
• SINFONI — є спектрографом інтегрального поля з середньою роздільною здатністю в близькому інфрачервоному діапазоні (1-2.5 мікрометра), чиє зображення коректується модулем адаптивної оптики.
• CRIRES — кріогенний інфрачервоний ешельний спектрограф (англ. CRyogenic InfraRed Echelle Spectrograph), чиє зображення коректується модулем адаптивної оптики й який забезпечує роздільну здатність до 100000 в інфрачервоній області спектра від 1 до 5 мікрометрів.
• HAWK-I — камера високої роздільної здатності в К-смузі з широким полем зору (англ. High Acuity Wide field K-band Imager) реєструє зображення об'єктів в близькому інфрачервоному діапазоні з відносно широким полем зору.
• VIMOS — багатооб'єктний спектрограф видимого випромінювання (англ. VIsible Multi-Object Spectrograph), який може реєструвати зображення та спектри одночасно до 1000 галактик в полі зору 14 x 14 кутових хвилин.
• X-Shooter — перший інструмент другого покоління, який є спектрометром з широкою смугою реєстрації випромінювання (від ультрафіолетового до близького інфрачервоного), що призначений для дослідження рідкісних, незвичайних або неідентифікованих об'єктів у космосі.
• Гостьовий фокус на телескопі Анту призначений для встановлення приладів, якими обмінюються обсерваторії світу (наприклад, ULTRACAM чи DAZZLE). Такі прилади призначені для виконання якихось особливих спостережень у межах запланованих наукових проектів.

Станом на 2015 рік із 10 найбільш значних відкриттів ESO 4 було зроблено на телескопі VLT^[5].

У квітні 2020 року було виявлено зорю, що обертається навколо надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху за траєкторією, яка відповідає передбаченням загальної теорії відносності Ейнштейна^[6]: орбіта цієї зорі являє собою розетку, а не еліпс, як передбачено ньютонівськими законами гравітації.

Одне з великих дзеркал ДВТ стало свого часу основною темою епізоду в одній із серій каналу National Geographic, де команда інженерів знімала це дзеркало з телескопа та транспортувала його в окреме місце для «миття» та покриття алюмінієм.

Триптих показує як Місяць (найяскравіший об'єкт) сходить на нічному небі над ДВТ (послідовність в часі зліва направо). Два інших яскравих об'єкта на небі є планетами: Венерою та Юпітером. Тут Венера є яскравішою за Юпітер й можна побачити її відносний рух.

• Обсерваторія Паранал
• Обсерваторія Ла-Сілья
• Надзвичайно великий телескоп
• Гігантський магелланів телескоп
• Приголомшливо великий телескоп

• Відвідайте спостережну базу Паранал [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.]
• ESO ДВТ [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.] офіційний вебсайт 8-метрових телескопів.
• ESO VLTI [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] офіційний вебсайт інтерферометра (комбінування телескопів)
• The VLTI Delay Line Article and images by Fred Kamphues/Mill House Engineering
• The PRIMA Star Separator [Архівовано 27 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• ASTROVIRTEL Accessing Astronomical Archives as Virtual Telescopes including archives from the VLT
• Telescope to challenge moon doubters [Архівовано 7 квітня 2010 у Wayback Machine.] — note description of VLTI capabilities is inaccurate
• Подорож до ДВТ [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Зображення ДВТ [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]