Діосдадо Кабельйо — Вікіпедія
Діосдадо Кабельйо ісп. Diosdado Cabello Rondón | |
Президент: | Уго Чавес |
---|---|
Народження: | 15 квітня 1963 (61 рік) Municipio Maturínd, Монагас, Венесуела |
Країна: | Венесуела |
Релігія: | католик, що не сповідує віру |
Освіта: | Military Academy of the Bolivarian Armyd і Andrés Bello Catholic Universityd |
Партія: | Рух за п'яту республіку (2008) і Об'єднана соціалістична партія Венесуели[1] |
Шлюб: | Marleny Contrerasd |
Діти: | невідомо і невідомо |
Автограф: | |
Нагороди: | |
Діосдадо Кабельйо Рондон (ісп. Diosdado Cabello Rondón; нар. 15 квітня 1963 (61 рік), Ель-Фуріал, Венесуела), більш відомий як Діосдадо Кабельйо — венесуельський політик, голова Національної асамблеї Венесуели (2012-2016). Міністр внутрішніх справ і юстиції (2002-2003). Його часто називають сірим кардиналом Венесуели.
Діосдадо Кабельйо народився 15 квітня 1963 року.
Його початкова освіта - інженерна. Він має ступінь бакалавра в галузі системного інжинірингу від Політехнічного Університету Армадас Насьйоналіс та диплом інженера з управління проектами, який отримав в Католицькому Університеті ім. Андреса Бело.
В політехнічному університеті він подружився з Уго Чавесом, вони грали в тій же бейсбольній команді.
Після завершення кар'єри у збройних силах, Діосдадо Кабельйо приєднався до Уго Чавеса і був призначений віцепрезидентом в січні 2002 року. Нетривалий час — 13 і 14 квітня 2002 року виконував обов'язки глави держави після невдалого перевороту проти Чавеса. Міністр оборони з травня 2002 року по січень 2003 року, губернатор штату Міранда з 2004 по 2008.
Обраний у 2010 році він став президентом Національної Асамблеї 5 січня 2012 року і переобраний на свою посаду 5 січня 2013. Він повинен був принести присягу в якості тимчасового президента Венесуели після смерті Уго Чавеса, 5 березня 2013 року. Але це зробив віцепрезидент Ніколас Мадуро, який був приведений до присяги як виконувач обов'язків президента, що, на думку опозиції, було порушенням конституції.
У США підозрюється в зв'язках з потужним венесуельським наркокартелем «Лос Солес»[2], прокурори США проводять розслідування у справі про участь Кабельйо в незаконному обороті наркотиків[3]. За даними Wall Street Journal, Управління по боротьбі з наркотиками США і федеральні прокурори з Нью-Йорка і Маямі ведуть справи, засновані на доказовій базі, отриманій від колишніх торговців кокаїном, інформаторів, які раніше були близькі до венесуельської влади, і перебіжчиків з армії[4].
Звинувачення Кабельйо в наркотрафіку засновані на роз'яснювальній записці Міністерства фінансів США від 18 травня 2018 року[5] до указу президента Барака Обами №13692 від 8 березня 2015 року про санкції проти венесуельського керівництва, в тому числі, Кабельйо. Підстави, перераховані в указі: «порушення урядом Венесуели гарантій прав людини, переслідування політичних опонентів, обмеження свободи преси, застосування насильства та порушень прав людини та зловживань у відповідь на антиурядові протести і довільні арешти і затримання антиурядових протестувальників».[6]
22 вересня 2017 року Канада ввела санкції проти 40 офіційних осіб Венесуели, в тому числі Кабельйо, за звинуваченням у порушенні конституційного ладу[7][8]. 22 січня 2018 року проти 7 венесуельців, включаючи Кабельйо, були введені санкції Європейського Союзу[9]. У березні 2018 року Кабельйо був включений в санкційні списки Швейцарії[10] і Панами[11]. У травні 2018 року США запровадили санкції проти Діосдадо Кабельйо і ще 4 громадян Венесуели, включаючи його дружину і брата[12][13].
12 червня 2018 року флоридський журналіст Оскар Хаза під час ранкового ефіру іспаномовної радіостанції «Зета 92,3» заявив без посилань на джерела, що в США арештовані рахунки Кабельйо на суму близько 800 мільйонів доларів.[14]
- ↑ https://www.workwithdata.com/person/diosdado-cabello-rondon-1963
- ↑ Георгій Коларов Чи можливий компроміс між Мадуро і опозицією? [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑
- ↑
- ↑ Treasury Targets Influential Former Venezuelan Official and His Corruption Network. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- ↑ Blocking Property and Suspending Entry of Certain Persons Contributing to the Situation in Venezuela (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- ↑ Venezuela sanctions. МЗС Канади (англ.). 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Canada sanctions 40 Venezuelans with links to political, economic crisis. Globe and Mail. 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ EU confirms new sanctions on seven senior Venezuela officials. Reuters (англ.). 22 січня 2018. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 26 жовтня 2018.
- ↑ Swiss impose sanctions on seven senior Venezuelan officials. Reuters (англ.). 28 березня 2018. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Estos son los 55 "rojitos" que Panamá puso en la mira por fondos dudosos | El Cooperante. El Cooperante (ісп.). 29 березня 2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Минфин США считает, что президент Венесуэлы связан с наркоторговлей. Радіо Свобода. 19 травня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Specially Designated Nationals List Update. Управління з контролю за іноземними активами США (англ.). 18 травня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Report: U.S. confiscated $800 million from top Venezuelan official. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 8 лютого 2019.