Едвард Перкінс — Вікіпедія

Едвард Перкінс
англ. Edward Joseph Perkins
Народився8 червня 1928(1928-06-08)[2][3]
Стерлінгтон, Вачіта, Луїзіана, США[4]
Помер7 листопада 2020(2020-11-07)[1] (92 роки)
Вашингтон, США
Країна США
Національністьафроамериканці[5]
Місце проживанняЛуїзіана[5]
Портленд[5]
Тайбей[5]
Окінава[5]
Пайн-Блафф[6]
Гаваї[6]
Корея[6]
Діяльністьдипломат, професор, літературний редактор
Alma materUniversity of Maryland Global Campusd (1967)[5], Університет Південної Каліфорнії (1972)[5], Університет Південної Каліфорнії (1978)[5], Merrill High Schoold[6] і USC Sol Price School of Public Policyd
Знання мованглійська[4], французька[4], японська[4] і тайська[4]
ЗакладУніверситет штату Флорида і Університет Оклахоми
ЧленствоKappa Alpha Psid[4], American Academy of Diplomacyd[4], Американський легіон[4], Американська асоціація політологіїd[4], American Society for Public Administrationd[4], Foreign Policy Associationd[4], Institute of International Educationd[4], International Studies Associationd[4], National Academy of Public Administrationd[4], Navy League of the United Statesd[4], Public Service Commissiond[4], Veterans of Foreign Warsd[4] і World Affairs Council of Washington, DCd[4]
ПосадаUnited States Ambassador to Australiad[7], Представники США в ООН[d][7], Director General of the Foreign Serviced[7][5], United States Ambassador to South Africad[5] і United States Ambassador to Liberiad[7]
ПартіяРеспубліканська партія США

Едвард Джозеф Перкінс (англ. Edward Joseph Perkins; 8 червня 1928, Стерлінгтон — 7 листопада 2020) — колишній американський дипломат, який обіймав посаду посла США в Ліберії, Південній Африці та ООН. Пізніше він був директором Дипломатичного корпусу Державного департаменту США.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Перкінс народився в Стерлінгтоні в парафії Уачіта на півночі Луїзіани. Він виріс у Пайн Блаффі, штат Арканзас, і закінчив у 1947 році середню школу Джефферсона в Портленді, штат Орегон. Він отримав диплом бакалавра Мерілендського університету в 1967 р. та його магістратури та доктора державного управління з університету Південної Каліфорнії. Він є активним членом братства Kappa Альфа Псі і має найвищу честь, яке братство дарує своїм членам, нагороду Лавровий вінок.

Після служби в американській армії та морській піхоті, включаючи військову службу у Токіо та Південній Кореї, він обіймав численні посади в департаменті державної та зовнішньої служби. Він був призначений послом у Ліберії в 1985 році, а в 1986 році був призначений послом у Південній Африці, де він проходив службу до 1989 року. Повернувся додому, щоб служити в Державному департаменті до 1992 року, коли був призначений послом при ООН та представником США до Ради Безпеки ООН[8][9] . У 1993 році його призначили представником в Австралії, де він проходив службу до 1996 року, перш ніж виходив на пенсію в званні міністра кар'єри в Службі закордонних справ США.

Він викладав в Університеті Оклахоми, де він працював старшим віце-проресцером міжнародних програм у Міжнародному програмному центрі та професором Емерітус школи міжнародних та краєзнавчих досліджень. Він є членом Американської академії дипломатії[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://isd.georgetown.edu/2020/11/10/statement-on-the-passing-of-ambassador-edward-perkins/
  2. SNAC — 2010.
  3. Munzinger Personen
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф https://www.academyofdiplomacy.org/member/edward-j-perkins/
  5. а б в г д е ж и к л Edward J. Perkins, 92, Dies; First Black U.S. Envoy to South Africa // The New York Times / J. KahnManhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2020. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  6. а б в г https://priceschool.usc.edu/remembering-edward-perkins-first-u-s-black-ambassador-to-south-africa-and-usc-price-alumnus/
  7. а б в г https://history.state.gov/departmenthistory/people/perkins-edward-joseph
  8. Directors General of the Foreign Service/Directors of the Bureau of Human Resources. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 30 вересня 2019.
  9. United Nations (New York). Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 30 вересня 2019.
  10. Edward J. Perkins. The American Academy of Diplomacy. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 9 жовтня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]