Економіка Нігеру — Вікіпедія

Економіка Нігеру
Столиця Ніамей — фінансовий і діловий центр держави
Валюта	1 Західноафриканський франк = 100 сантимів
Фінансовий рік	Календарний рік
Організації	ВТО, АС
Статистика
ВВП	▲ $21,86 млрд. (2017)
Зростання ВВП	▲ 4,9 % (2017)
ВВП на душу населення	$1,200 (2017)
ВВП за секторами	сільське господарство: 41,6 %, промисловість: 19,5 % послуги: 38,7 % (2017)
Інфляція (ІСЦ)	2,4 % (2017)
Населення поза межею бідності	45,4 % (2014)
Робоча сила	6,5  млн. (2017)
Робоча сила за секторами	сільське господарство: 79,2 % промисловість: 3,3 % послуги: 17,5 % (2012)
Безробіття	0,3 % (2017)
Галузі виробництва	видобуток урану, нафти; виробництво цементу, цегли, мила, текстилю; харчова промисловість, хімікати
Зовнішня діяльність
Експорт	$4,143 млрд. (2017)
Експортні товари	уранова руда, худоба, вігна, цибуля (2017)
Партнери	Франція 30,2 %  Таїланд 18,3 %  Малайзія 9,9 %  Нігерія 8,3 %  Малі 5 %  Швейцарія 4,9 % (2017)
Імпорт	$1,829 млрд. (2017)
Імпортні товари	харчові продукти, машини, транспортні засоби та деталі, нафта, зернові (2017)
Партнери	Франція 28,8 %  КНР 14,4 %  Малайзія 5,7 %  Нігерія 5,4 %  Таїланд 5,3 %  США 5,1 %  Індія 4,9 % (2017)
Державні фінанси
Борг	$3,728 млрд. (2017)
Доходи	$1,757 млрд. (2017)
Витрати	$2,171 млрд. (2017)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Нігер — аграрна країна, понад 90% населення зайнято в сільському господарстві. Економіка Основні галузі економіки: цементна, хімічна, гірнича, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт — автомобільний. Нігера базується г.ч. на сільському господарстві і видобутку урану. Транспортна система в Нігері розвинена слабко, що утруднює зовнішню торгівлю. Залізниць в країні немає. У Ніамеї знаходиться міжнародний аеропорт.

Структура ВВП у 1990-х роках: 37% — сільське господарство, 12% — промисловість. Приблизно 70% працездатного населення зайняте в землеробстві і 20% — в тваринництві. Інші 10% — ремісники, торговці, працівники транспорту, а також нечисленні службовці державних установ і будівельники. Управлінські й інші пости, що вимагають кваліфікації, займають іноземці, в основному французи і частково тоголезці.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 2,2 млрд. Темп зростання ВВП — 8,4%. ВВП на душу населення — $215. Прямі закордонні інвестиції — $ 0. Імпорт (промислові товари, нафтопродукти, автомобілі, машини і обладнання, залізо і сталь, бавовняні тканини, цукор і папір) — $ 509 млн (г.ч. Франція — 17,0%; Кот-Д'Вуар — 8,8%; Німеччина — 3,7%; США — 3,1%). Експорт (концентрати урану і сільськогосподарська продукція) — $ 355 млн (г.ч. Франція — 51%; Півд. Корея — 33,6%; Велика Британія — 4,4%).

Головні галузі економіки — землеробство і тваринництво, які сильно залежать від погодних умов. Вирощують просо і сорго, які є основними продовольчими культурами. Майже все сорго споживається всередині країни, а просо частково експортується. Інші важливі продовольчі культури — маніок, батат і рис. Вирощують також кукурудзу, бобові, лук і овочі. Арахіс — основна товарна і експортна культура. У 1995 було зібрано понад 65 тис. т арахісу. З 1955 в Нігері почалося виробництво бавовни на експорт, але потім через посухи його збори поменшали. Уряд почав реалізацію програми створення господарств по виробництву рису і цукрової тростини і заохочує створення кооперативів в зоні зрошуваного землеробства.

Другою за значущістю після землеробства галуззю економіки є тваринництво. У 1995 в країні нараховувалося 2 млн голів великої рогатої худоби, 3,7 млн — вівці і 5,7 млн кіз. Є багато верблюдів, ослів і коней, власники яких кочують зі своїми стадами на більшій частині території країни. Продукція молочного тваринництва (молоко, масло і сир) складає основу харчового раціону скотарів. Нігер експортує м'ясопродукти, шкіри і шкірсировину в Нігерію, Францію, інші європейські країни і США.

Лов риби (бл. 3,6 тис. т/рік) здійснюють на озері Чад. Частина риби в сушеному і копченому вигляді експортувалася в Нігерію і Того.

У країні є заводи по очищенню арахісу і виробництву масла, ткацькі фабрики, а також підприємства по виробництву цементу, пива і споживчих товарів. Гірнича промисловість зосереджена на видобутку урану, значно меншою мірою — фосфоритів, олов'яної руди, солі, вугілля. Більша частина капіталовкладень Нігера здійснювалася за рахунок фінансової допомоги та інвестицій Франції.

Виробництво електроенергії: 168 млн кВт·год у 1991.

• Корисні копалини Нігеру
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Нігеру
• Гірнича промисловість Нігеру
• Природа Нігеру
• Геологія Нігеру

• OECD/ AEO 2007 Niger country study [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.].
• Invest in Niger [Архівовано 4 січня 2009 у Wayback Machine.]: Centre de Promotion des Investissements Sis à la Chambre de Commerce d'Agriculture, d'Industrie et d'Atisanat du Niger.
• http://www.niger-tourisme.com [Архівовано 3 липня 2008 у Wayback Machine.]: Ministère du tourisme et de l'artisanat nigérien.
• The MBendi website, Niger: A South Africa based business research group. Is especially useful for tracking government mining consessions.
• LA MAISON DE L'AFRIQUE: Niger. Franco-African business group.
• Institut de Recherche pour le Développement au Niger: French government development office in Niger.
• United Kingdom Department of International Development: Niger.
• Canadian International Development Agency: Niger [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.].
• World Trade Organization MEMBER INFORMATION: Niger [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.].
• The World Bank, Niger overview and resources [Архівовано 13 січня 2013 у Archive.is].
• International Monetary Fund: Article IV Executive Board Consultation reports regarding Niger [Архівовано 21 листопада 2008 у Wayback Machine.].
• IMF. Niger: Financial Position in the Fund as of January 31, 2008.
• IMF. Niger: Transactions with the Fund from May 01, 1984 to January 31, 2008 [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.].
• Estruscan Mining (Canada) [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.]: corporate report on their Samira Hill Gold Mine, on the Benin border.
• West African Agricultural Market Observer/Observatoire du Marché Agricole (RESIMAO) [Архівовано 4 квітня 2005 у Wayback Machine.], a project of the West-African Market Information Network (WAMIS-NET), provides live market and commodity prices from fifty seven regional and local public agricultural markets across Benin, Burkina Faso, Côte d'Ivoire, Guinea, Niger, Mali, Senegal, Togo, and Nigeria. Sixty commodities are tracked weekly. The project is run by the Benin Ministry of Agriculture, and a number of European, African, and United Nations agencies.

• Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X

1. ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.