Екосело — Вікіпедія

Екопоселення Сіебен Лінден
Еко-будинок у Екопоселення Фіндхорн[en] з дерновим дахом і сонячними панелями
Екосело "Сім лип"

Екосело́, екологі́чне посе́лення — поселення, створене з метою організації екологічно чистого простору для життя групи людей, які дотримуються концепції ООН про сталий розвиток і організують харчування за рахунок органічного сільського господарства.

Принципи організації екопоселень

[ред. | ред. код]

В різних екологічних поселеннях зустрічаються різні екологічні (природоохоронні) обмеження і самообмеження виробництва та обміну товарів, застосування тих чи інших матеріалів та технологій, життєвого устрою тощо Буклет GEN-Europe[недоступне посилання з липня 2019] Найбільш розповсюджені приклади:

  • Стале землеробство — використання раціональних технологій землеробства, які не знижують продуктивності землі (наприклад, принципи пермакультури). Як правило, забороняється (або обмежується) використання отрутохімікатів і пестицидів на території екопоселення.
  • Стале лісокористування та полікультурне лісовідновлення — ощадливе використання лісів і роботи по висаджуванню різних порід дерев для формування в лісах стійких екосистем, на відміну від монокультурних (які більш піддатливі до хвороб і впливу шкідників), які активно практикуються лісопромисловими організаціями.
  • Мінімізація енергоспоживання —поширена практика, яка виявляється у будівництві енергоефективного житла. Використання відновлювних джерел енергії. Мінімізація побутових витрат енергії.
  • На території екосел не вітається куріння, вживання спиртних напоїв, нецензурна лексика (вона й взагалі забороняється), грубість у відносинах.
  • Серед жителів екосел часто розповсюджене вегетаріанство, сироїдство, веганство та ін. В окремих випадках на територіях екологічних поселень забороняється вживання м'яса та вирощування тварин на м'ясо.
  • Більшість жителів екосел притримуються здорового образу життя, який включає загартовування, відвідання бань, парилок, саун, заняття різними видами спорту, фізичну гімнастику, ранішню зарядку тощо.

В екопоселеннях часто зустрічається тенденція до автаркії, соціальної замкненості та обмеження контактів зі світом.

Ряд екопоселень мають автономну малу альтернативну енергетику.

Число людей в екоселах варіює в межах 50–150 мешканців, інколи — до 2000 жителів.

Історія екопоселень

[ред. | ред. код]

На Заході рух екосіл (екопоселень) почався у 1960-х роках. На теренах колишнього СРСР — на початку 1990-х.

В Україні

[ред. | ред. код]

Майже у кожній області України є екопоселення. Наприклад на Черкащині, їх три.

Одне із таких унікальних екопоселень є і Херсонщині. Воно має назву «Райдуга» та засноване у 2013 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

  • Діана Леаф Крістін[en] 2003. Creating a Life Together: Practical Tools to Grow Ecovillages and Intentional Communities New Society Publishers. ISBN 0-86571-471-1(англ.)
  • Dawson, Jonathan (2006) Ecovillages: Angelica Buenaventura for Sustainability. Green Books. ISBN 1-903998-77-8(англ.)
  • Hill, R. and Dunbar, R. 2002. «Social Network Size in Humans.» Human Nature, Vol. 14, No. 1, pp. 53–72.(англ.)
  • Jackson, H. and Svensson, K. 2002. Ecovillage Living: Restoring the Earth and Her People. Green Books. ISBN 1-903998-16-6(англ.)
  • Walker, Liz. 2005 EcoVillage at Ithaca: Pioneering a Sustainable Culture. New Society Publishers ISBN 0-86571-524-6(англ.)
  • Sunarti, Euis (eds.) 2009. Model of Ecovillage Development: Development of Rural Areas in Order To Improve Quality of Life for Rural Residents, Indonesia. ISBN 978-979-19278-5-7(англ.)

Статті

Посилання

[ред. | ред. код]

Вебсайти

Відеоматеріали