Екулізумаб — Вікіпедія

Екулізумаб
Систематична назва (IUPAC)
гуманізовані (від миші) IgG1 моноклональні антитіла до білка C5
Ідентифікатори
Номер CAS 219685-50-4
Код ATC L04AA25
PubChem ?
DrugBank DB01257
Хімічні дані
Формула ?
Мол. маса 148000 г/моль
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм Ретикулоендотеліальна система
Період напіврозпаду 8-15 днів
Виділення НД
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?(AU) ?(США)

Лег. статус

? (US)

Шляхи введення внутрішньовенно

Екулізумаб (англ. Eculizumab) — гуманізоване (від миші) моноклональне антитіло до білка C5, який застосовується в лікуванні пароксизмальної нічної гемоглобінурії, атипового гемолітико-уремічного синдрому та оптиконейромієліту.[1][2] Екулізумаб застосовується внутрішньовенно.[1][2] Екулізумаб розроблений компанією «Alexion Pharmaceuticals»[3], яка володіла ексклюзивним патентом на препарат до 2017 року.[4] Екулізумаб застосовується у клінічній практиці з 2007 року[5][1][3], та деякий час вважався найдорожчим лікарським препаратом у світі.[6][7]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Екулізумаб — напівсинтетичний лікарський препарат, який є гуманізованим (від миші) моноклональним антитілом до білка C5, який є одним із факторів системи комплементу. Механізм дії препарату полягає у пригніченні екулізумабом термінальної активності комплементу шляхом блокування розщеплення компоненту С5 на С5а та С5b, та утворення термінального комплексу комплементу С5b-9.[1][2] Унаслідок цього відновлюється регуляція активності комплементу в крові, та попереджується внутрішньосудинний гемоліз у хворих пароксизмальною нічною гемоглобінурією. При атиповому гемолітико-уремічному синдромі екулізумаб попереджує розвиток тромботичної ангіопатії, зумовленої підвищеною активністю комплемента.[1][2] У 2019 році екулізумаб також отримав схвалення для лікування оптиконейромієліту у дорослих хворих, у яких виявлені антитіла до аквапорину-4.[3][5] Хоча побічним ефектом зниження активності комплементу є підвищений ризик розвитку інкапсульованої бактеріальної інфекції, зокрема менінгококової інфекції, проте препарат підтримує достатній рівень вмісту ранніх продуктів активації комплементу, необхідних для опсонізації бактерій та виведення імунних комплексів.[2]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Екулізумаб повільно всмоктується та розподіляється в організмі після внутрішньовенного введення. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяєтьсяв грудне молоко. Метаболізується препарат у клітинах ретикулоендотеліальної системи під дією ферментів лізосом. Виводиться екулізумаб з організму у вигляді метаболітів переважно з сечею. Період напівведення екулізумабу у середньому становить 11 діб, коливається від 8 до 15 діб.[2][1]

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Екулізумаб застосовується для лікування пароксизмальної нічної гемоглобінурії, атипового гемолітико-уремічного синдрому та оптиконейромієліту.[2][1]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні екулізумабу найчастішими побічними ефектами є інфекції верхніх дихальних шляхів, нежить, діарея, біль у спині та суглобах, запаморочення, біль у горлі.[3][5] Характерним побічним ефектом препарату є також ризик розвитку інкапсульованої бактеріальної інфекції, зокрема менінгококової інфекції.[2][1] Іншими побічними ефектами препарату є[2]:

Протипоказання

[ред. | ред. код]

Екулізумаб протипоказаний при активній інфекції або при активному бактеріоносійству менінгококів, при годуванні грудьми. З обережністю препарат застосовується при інших активних інфекціях, порушеннях функції печінки або нирок, при вагітності.[2]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Екулізумаб випускається у вигляді концентрату розчину для інфузій у флаконах із вмістом діючої речовини 10 мг/мл по 30 мл.[1][8]

Експериментальне застосування

[ред. | ред. код]

У березні 2020 року повідомлено, що проводяться клінічні дослідження щодо ефективності екулізумабу при коронавірусній хворобі 2019.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к Eculizumab [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. а б в г д е ж и к л https://www.vidal.ru/drugs/molecule/2235 [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б в г В США одобрен препарат Солирис (экулизумаб) компании Alexion Pharmaceuticals для терапии нейромиелитического расстройства оптического спектра [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Andrew Fischer Bourgoin, Beth Nuskey (Квітень 2015). An Outlook on Biosimilar Competition (PDF) (Звіт). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2015. Процитовано 29 червня 2015. (англ.)
  5. а б в FDA одобрил Soliris для лечения нейромиелитического расстройства оптического спектра [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Herper, Matthew (19 лютого 2010), The World's Most Expensive Drugs, Forbes, архів оригіналу за 28 квітня 2021, процитовано 25 червня 2015(англ.)
  7. Самый дорогой препарат в мире Солирис регистрируется в России [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Активные вещества. Экулизумаб [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Eculizumab (Soliris) in Covid-19 Infected Patients (SOLID-C19) [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]