Екулізумаб — Вікіпедія
Систематична назва (IUPAC) | |
гуманізовані (від миші) IgG1 моноклональні антитіла до білка C5 | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | |
PubChem | ? |
DrugBank | |
Хімічні дані | |
Формула | ? |
Мол. маса | 148000 г/моль |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | ? |
Метаболізм | Ретикулоендотеліальна система |
Період напіврозпаду | 8-15 днів |
Виділення | НД |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | |
Лег. статус | ? (US) |
Шляхи введення | внутрішньовенно |
Екулізумаб (англ. Eculizumab) — гуманізоване (від миші) моноклональне антитіло до білка C5, який застосовується в лікуванні пароксизмальної нічної гемоглобінурії, атипового гемолітико-уремічного синдрому та оптиконейромієліту.[1][2] Екулізумаб застосовується внутрішньовенно.[1][2] Екулізумаб розроблений компанією «Alexion Pharmaceuticals»[3], яка володіла ексклюзивним патентом на препарат до 2017 року.[4] Екулізумаб застосовується у клінічній практиці з 2007 року[5][1][3], та деякий час вважався найдорожчим лікарським препаратом у світі.[6][7]
Екулізумаб — напівсинтетичний лікарський препарат, який є гуманізованим (від миші) моноклональним антитілом до білка C5, який є одним із факторів системи комплементу. Механізм дії препарату полягає у пригніченні екулізумабом термінальної активності комплементу шляхом блокування розщеплення компоненту С5 на С5а та С5b, та утворення термінального комплексу комплементу С5b-9.[1][2] Унаслідок цього відновлюється регуляція активності комплементу в крові, та попереджується внутрішньосудинний гемоліз у хворих пароксизмальною нічною гемоглобінурією. При атиповому гемолітико-уремічному синдромі екулізумаб попереджує розвиток тромботичної ангіопатії, зумовленої підвищеною активністю комплемента.[1][2] У 2019 році екулізумаб також отримав схвалення для лікування оптиконейромієліту у дорослих хворих, у яких виявлені антитіла до аквапорину-4.[3][5] Хоча побічним ефектом зниження активності комплементу є підвищений ризик розвитку інкапсульованої бактеріальної інфекції, зокрема менінгококової інфекції, проте препарат підтримує достатній рівень вмісту ранніх продуктів активації комплементу, необхідних для опсонізації бактерій та виведення імунних комплексів.[2]
Екулізумаб повільно всмоктується та розподіляється в організмі після внутрішньовенного введення. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяєтьсяв грудне молоко. Метаболізується препарат у клітинах ретикулоендотеліальної системи під дією ферментів лізосом. Виводиться екулізумаб з організму у вигляді метаболітів переважно з сечею. Період напівведення екулізумабу у середньому становить 11 діб, коливається від 8 до 15 діб.[2][1]
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Екулізумаб застосовується для лікування пароксизмальної нічної гемоглобінурії, атипового гемолітико-уремічного синдрому та оптиконейромієліту.[2][1]
При застосуванні екулізумабу найчастішими побічними ефектами є інфекції верхніх дихальних шляхів, нежить, діарея, біль у спині та суглобах, запаморочення, біль у горлі.[3][5] Характерним побічним ефектом препарату є також ризик розвитку інкапсульованої бактеріальної інфекції, зокрема менінгококової інфекції.[2][1] Іншими побічними ефектами препарату є[2]:
- З боку шкірних покривів та алергічні реакції — шкірний висип, свербіж шкіри, гарячка, алопеція, сухість шкіри або гіпергідроз, петехії, зміна пігментації шкіри, шкірні алергічні реакції.
- З боку травної системи — запор, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, біль у яснах, жовтяниця, зниження апетиту.
- З боку нервової системи — часто головний біль, порушення смаку, парестезії, втрати свідомості, тинітус, подразнення кон'юнктиви, погіршення зору.
- З боку дихальної системи — кашель, біль у гортані та глотці, біль у грудній клітці, набряк слизової оболонки носа, кровохаркання, виділення з носа.
- З боку опорно-рухового апарату — біль у суглобах, біль у спині, біль у шиї, біль у м'язах, біль у кінцівках, набряк суглобів, біль у кістках, тризм м'язів, спазми м'язів.
- З боку сечостатевої системи — спонтанна ерекція, порушення менструального циклу.
- Інфекційні ускладнення — інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів, грипоподібний синдром, інфекції сечовивідних шляхів, синусит, інфекції зубів, герпетичне ураження слизової оболонки рота, грибкові інфекції, абсцеси та інші бактеріальні ураження шкіри та підшкірної клітковини, сепсис.
- Інші побічні ефекти — тахікардія, приливи крові, зниження артеріального тиску, гіпертиреоз, набряки, реакції в місці введення препарату, підвищення активності ферментів печінки.
Екулізумаб протипоказаний при активній інфекції або при активному бактеріоносійству менінгококів, при годуванні грудьми. З обережністю препарат застосовується при інших активних інфекціях, порушеннях функції печінки або нирок, при вагітності.[2]
Екулізумаб випускається у вигляді концентрату розчину для інфузій у флаконах із вмістом діючої речовини 10 мг/мл по 30 мл.[1][8]
У березні 2020 року повідомлено, що проводяться клінічні дослідження щодо ефективності екулізумабу при коронавірусній хворобі 2019.[9]
- ↑ а б в г д е ж и к Eculizumab [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л https://www.vidal.ru/drugs/molecule/2235 [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г В США одобрен препарат Солирис (экулизумаб) компании Alexion Pharmaceuticals для терапии нейромиелитического расстройства оптического спектра [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Andrew Fischer Bourgoin, Beth Nuskey (Квітень 2015). An Outlook on Biosimilar Competition (PDF) (Звіт). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2015. Процитовано 29 червня 2015. (англ.)
- ↑ а б в FDA одобрил Soliris для лечения нейромиелитического расстройства оптического спектра [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Herper, Matthew (19 лютого 2010), The World's Most Expensive Drugs, Forbes, архів оригіналу за 28 квітня 2021, процитовано 25 червня 2015(англ.)
- ↑ Самый дорогой препарат в мире Солирис регистрируется в России [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Активные вещества. Экулизумаб [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Eculizumab (Soliris) in Covid-19 Infected Patients (SOLID-C19) [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- https://www.rlsnet.ru/tn_index_id_49877.htm [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]