Ескадрені міноносці типу Q та R — Вікіпедія

Ескадрені міноносці типу Q та R
Q and R-class destroyer
Австралійський ескадрений міноносець типу «Q» «Кіберон»
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Попередній клас типу O та P
Наступний клас типу S та T
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
 Королівський австралійський військово-морський флот
 Військово-морські сили Нідерландів
 Військово-морські сили Індії
Корабельня Велика Британія Hawthorn Leslie and Company
John Brown & Company
Cammell Laird
Scotts Shipbuilding and Engineering Company
J. Samuel White
Swan Hunter
Замовлено 16
Спущено на воду 16
Введено в експлуатацію 1940 — 1943
На службі 1940 — 1981
Загибель 2
Бойовий досвід Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 720 тонн/2 449 (стандартна)
Довжина 109,2 м
Ширина 10,9 м
Висота 2,9 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання 4 675 миль (7 523 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 176—225 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати QF Mark IX
Торпедно-мінне озброєння тип Q:
8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів типу IV
2 бомбомети, 3 бомбоскидувачі
45 глибинних бомб
тип R:
8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів типу IV
2 бомбомети, 4 бомбоскидувачі, 70 глибинних бомб
Зенітне озброєння 4 (1 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармати QF 2 Mark VIII
6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»

Ескадрені міноносці типу Q та R (англ. Q and R-class destroyer) — клас військових кораблів із 16 ескадрених міноносців, що випускалися британськими суднобудівельними компаніями з 1940 по 1943 роки. Ескадрені міноносці цього типу входили до складу Королівських військово-морських флотів Великої Британії, Австралії, Нідерландів та Індії й брали активну участь у боях Другої світової війни; у морських боях та битвах втрачено 2 кораблі цього типу («Квентін» і «Квейл»).

Кораблі, що замовлялися починаючи з вересня 1940, стали черговою партією есмінців зі 112, що будувалися за «Надзвичайною воєнною програмою» (англ. War Emergency Programme) й стали, так званими, 3-ю та 4-ю Надзвичайними флотиліями британського флоту.

Дизайн та конструкція

[ред. | ред. код]

Проєкт

[ред. | ред. код]

Ескадрені міноносці типу Q та R за задумом розробників-судобудівельників повторювали дизайн есмінців типу O та P, однак корпус кораблів був дещиця більше ніж у попередників і повторював міноносці типу J, K і N для того, щоб задовільняти потреби загальної водотоннажності есмінців, що зростала. Основна корабельна зброя була меншою за калібром, ніж у цих кораблях, а бункери під боєприпаси визволили під додаткові паливні ємності. Це дозволили есмінцям типу Q та R перебувати у поході без дозаправлення на відстань до 4 675 морських миль, що було значно більше ніж у есмінців типу J, K і N.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Есмінці типу Q та R мали корпус загальною довжиною між перпендикулярами 109,2 м м, бімс — 10,9 м та осадку між 2,7 до 3,43 м у залежності від навантаження. Водотоннажність бойового корабля становила стандартна — 1 720 довгих тонн та повна — 2 449 тонн відповідно.

Головна енергетична установка включала в себе три триколекторні Адміралтейських котли Yarrow з пароперегрівником і два одноступінчатих редуктори, дві парових турбіни Brown-Curtis. Дві турбіни (високого і низького тиску) і редуктор становили турбозубчатий агрегат. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — в загальному машинному відділенні, при цьому були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою.

Проєктна потужність становила 40 000 к. с. (20 000 кВт), що мало забезпечити максимальну швидкість ходу (при повному навантаженні) в 36 вузлів (67 км/год). Запас палива зберігався в паливних танках, ємністю 615 тонн мазуту, що забезпечувало дальність плавання 4675 морських миль (8658 км) 20-вузловим ходом (37 км/год).

Корабельна артилерія головного калібру (ГК) есмінців: чотири 120-мм універсальних швидкострільних гармат QF Mk.XII з довжиною ствола 45 калібрів у поодиноких баштах типу CP Mk.XVIII 'A', 'B', 'X', та 'Y', загальною вагою до 9,54 тонни кожна. Башти розміщувалися по центральній осі корабля та утворювали дві передні й дві кормові вогневі позиції. Максимальний кут піднесення +40°, зниження на −10°. Кут горизонтального наведення установок становив 340°, мертва зона — 20°. Маса снаряда 22,7 кг, початкова швидкість — 808 м/с. Гармати мали швидкострільність 10-12 пострілів на хвилину на дальність — 15 520 м. Боєзапас становив 300 пострілів на ствол (200 — фугасних, 50 — осколкових з дистанційнім підривачем та 50 — освітлювальних). Живучість ствола — до 1400 пострілів.

Зенітне озброєння кораблів складалось з однієї зчетвереної установки 40-мм автоматичної зенітної гармати QF 2 Mk.VIII з боєзапасом 1800 снарядів на ствол. Також есмінці, крім «Робук» та «Рокет», мали на озброєнні по шість поодиноких установок Mk.III з 20-мм автоматичними швидкострільними зенітними гарматами «Ерлікон». «Робук» і «Рокет» мали по дві спарені та 4 — поодинокі установки таких зенітних гармат відповідно.

Торпедне озброєння складалося з двох потрійних 21-дюймових (533-мм) торпедних апаратів конструкції «Mk.XI», що розташовувалися в кормовій частині корпусу на осьовій лінії. Торпеди мали максимальну дальність 12 000 ярдів ходом до 20 вузлів. Боєголовка містила 322 кг TNT.

Протичовнове озброєння есмінців цього типу складалося з сонара «ASDIC», 45-70 глибинних бомб, 3-4 бомбоскидачів і двох бомбометів на кормі.

Ескадрені міноносці типу Q та R

[ред. | ред. код]

Ескадрені міноносці типу «Q»

[ред. | ред. код]
Корабель Номер вимпелу Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Квінборо» G70 Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд 6 листопада 1940 16 січня 1942 15 вересня 1942 У вересні 1945 переданий до складу Австралійських ВМС, у 1954 перероблений на протичовновий фрегат типу 15, а в 1966 — на навчальний корабель; проданий на металобрухт у 1975 році
«Квадрант» G11 Hawthorn Leslie and Company, Геббурн 24 вересня 1940 28 лютого 1942 26 листопада 1942 У жовтні 1945 переданий до складу Австралійських ВМС, у 1953 перероблений на протичовновий фрегат типу 15; розібраний на брухт у 1962
«Квейл» G45 Hawthorn Leslie and Company, Геббурн 30 вересня 1940 1 червня 1942 7 січня 1943 15 листопада 1943 року підірвався на морській міні, встановленій німецьким підводним човном U-453 в Адріатичному морі; 18 травня 1944 року під час буксування до порту Таранто відірвався та затонув у затоці;
«Кволіті» G62 Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд 10 жовтня 1940 6 жовтня 1941 7 вересня 1942 8 жовтня 1945 переданий до складу Австралійських ВМС, у 1946 виведений до Резерву для подальшої модернізації у протичовновий фрегат типу 15, але через технічну несправність до строю не вводився; у квітні 1958 проданий на металобрухт компанії Mitsubishi Company
«Квентін» G78 J. Samuel White, Коуз 25 вересня 1940 5 листопада 1941 15 квітня 1942 2 грудня 1942 року поблизу узбережжя Північної Африки був потоплений у наслідок повітряної атаки німецьких літаків Ju 88
«Кіберон» G81 J. Samuel White, Коуз 14 жовтня 1940 31 січня 1942 6 липня 1942 Відразу після введення до строю переданий до складу Австралійських ВМС; після війни модернізований у протичовновий фрегат типу 15; 26 червня 1964 року виведений до резерву флоту; у лютому 1972 проданий на металобрухт
«Квікматч» G92 J. Samuel White, Коуз 6 лютого 1941 11 квітня 1942 14 вересня 1942 Переданий до складу Австралійських ВМС, у 1950 виведений до Резерву, у 1955 перероблений на протичовновий фрегат типу 15; згодом використовувався як корабель-плавуча казарма; розібраний на брухт у 1972
«Квіліам»[Прим. 1] G09 (лідер ескадрених міноносців) Hawthorn Leslie and Company, Геббурн 19 серпня 1940 29 листопада 1941 22 жовтня 1942 21 листопада 1945 року переданий до складу Королівських ВМС Нідерландів та перейменований на «HNLMS Banckert»; у квітні 1952 року виведений зі складу флоту, 1 лютого 1957 розібраний на брухт

Ескадрені міноносці типу «R»

[ред. | ред. код]
Корабель Номер вимпелу Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Ротергам» H09 (лідер ескадрених міноносців) John Brown & Company, Клайдбанк 10 квітня 1941 21 березня 1942 27 серпня 1942 У 1948 році проданий до складу ВМС Індії; уведений під ім'ям INS Rajput (D141); 1976 виведений зі складу індійського флоту
«Рейсхорс» H11 John Brown & Company, Клайдбанк 25 червня 1941 1 червня 1942 30 жовтня 1942 8 грудня 1949 проданий на металобрухт
«Рейдер» H15 Cammell Laird, Беркенгед 16 квітня 1941 1 квітня 1942 16 листопада 1942 У серпні 1947 році виведений до резерву флоту; 1948 проданий до складу ВМС Індії; уведений під ім'ям INS Rana (D115); 1976 виведений зі складу індійського флоту; у 1979 — розібраний на брухт
«Репід» H32 Cammell Laird, Беркенгед 16 червня 1941 16 липня 1942 25 лютого 1943 Після війни модернізований у протичовновий фрегат типу 15; з 1954 до 1965 перебував у Резерві флоту; з 1972 використовувався як корабель-мішень; у 1981 році потоплений торпедами з підводного човна HMS «Онікс» (S21)
«Редут» H41 John Brown & Company, Клайдбанк 19 червня 1941 2 травня 1942 1 жовтня 1942 У 1946 році виведений до резерву флоту; 4 липня 1949 проданий до складу ВМС Індії; уведений під ім'ям INS Ranjit (D209); 1979 виведений зі складу індійського флоту та розібраний на брухт
«Релентлес» H85 John Brown & Company, Клайдбанк 20 червня 1941 15 липня 1942 30 листопада 1942 З 1946 до 1949 рр. перебував у Резерві флоту; пізніше модернізований у протичовновий фрегат типу 15; з 1972 розібраний на металобрухт
«Рокет» H92 Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок 14 березня 1941 28 жовтня 1942 4 серпня 1943 У 1951 році перебудований на протичовновий фрегат типу 15; з 1967 розібраний на металобрухт
«Робак» H95 Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок 19 червня 1941 10 грудня 1942 10 червня 1943 У 1952 році перебудований на протичовновий фрегат типу 15; з 1968 розібраний на металобрухт

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Cocker, Maurice (1981). Destroyers of the Royal Navy, 1893–1981. Littlehampton Book Services. ISBN 0-7110-1075-7.
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
  • Robert Gardiner, ред. (1980). Conway's All the World's Fighting Ships, 1922-1946. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-913-8.
  • Marriott, Leo (1994). Royal Navy Destroyers since 1945. Ian Allan. ISBN 0-7110-1817-0.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. Жирним шрифтом виділені лідери ескадрених міноносців цього типу.
Джерела