French
DeutschЗаколодний Олександр Іванович — Вікіпедія
| Олександр Іванович Заколодний | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Національність | українець | ||||
| Місце проживання | Харків | ||||
| Народження | 8 квітня 1987 | ||||
| Смерть | 21 січня 2023 (35 років) Соледар | ||||
| Причина смерті | загинув під час бою | ||||
| Alma mater | Харківська державна академія фізичної культури | ||||
| Дружина | Ольга Заколодна | ||||
| Спорт | |||||
| Вид спорту | альпінізм | ||||
| Спортивне звання |  | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| |||||
 Солдат | |||||
Олександр Іванович Заколодний (8 квітня 1987, Харків — 21 січня 2023, Соледар) — український альпініст; солдат Збройних сил України, воїн спецпідрозділу ГУР Kraken, учасник російсько-української війни. Загинув під час виконання бойового завдання неподалік від міста Соледар разом з другом Григорієм Григор'євим[1].
Народився і проживав у місті Харків; там закінчив школу. Здобув вищу освіту в Харківській державній академії фізичної культури. Захоплювався туризмом та альпінізмом[2].
Працював тренером — харківський скелелазний центр «Вертикаль»[3].
З 2020 року обіймав посаду голови комітету альпінізму Федерації альпінізму і скелелазіння України та віце-президент ФАіСУ.
Учасник трьох експедицій на восьмитисячники:
- Весна 2010 на Макалу (Гімалаї, 8481м), закінчилася сходженням трьох учасників експедиції Сергія Бублика, Володимира Рошко і Дмитро Веніславського 23 травня у одне з небагатьох погодних вікон після двохмісячної командної роботи. Олександр установив намет в останньому проміжному таборі на висоті 7770 метрів, але під час спроби штурму вершини, його напарник почав себе погано почувати, і двійка була змушена спуститися. Олександр Заколодний був наймолодшим (22 роки) учасником експедиції, яка зробила першопрохід частини південно-західної стіни. Маршрут присвіячений пам'яті видатного українського альпініста Владислава Терзиула, який загинув у 2004 році під час спуску з Макалу — його 14-го вісьмітисячника. В експедиціі не використовувалась робота висотних шерп і балони з киснем[4][5].
- Осінь 2010 на Чо-Ойю (Гімалаї, 8201м), експедиції довелося повернути назад через погодні умови[6].
- 2013 на Нанга-Парбат (Каракорум, 8126м), під час якої сталася терористична атака на базовий табір. Троє харківських альпіністів було розстріляно[7]. Олександр у цей час був у наступному таборі на маршруті[8].
- ↑ У боях за Соледар загинув відомий український альпініст – DW – 26.01.2023. dw.com (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Олександр Заколодний | Альпклуб. alpclub.com.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Скеледром Спортивного комплексу "Вертикаль" | Альпклуб. alpclub.com.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Макалу — король гор.[недоступне посилання]
- ↑ К вершине Черного великана. Восхождение на Макалу по новому маршруту в 2010 году. (укр.), процитовано 13 листопада 2023
- ↑ Экспедиция завершена.[недоступне посилання]
- ↑ Украинские альпинисты убиты террористами в Базовом лагере Нанга Парбат (Пакистан)! Обновлено за 28 июня. 4sport.ua (англ.). 2013. Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Майстер спорту з альпінізму, учасник експедиції «Нанга-Парбат-2013» Олександр ЗАКОЛОДНИЙ: «Я був в іншому таборі, тому зостався живим». Урядовий Кур’єр. 4 липня 2013. Процитовано 13 листопада 2023.
- Хвилина мовчання: згадаймо альпініста Олександра Заколодного
- Платформа пам'яті Меморіал
- Указ президента України № 8/2023
- Втрата для українського спорту: яким чемпіона світу з альпінізму Олександра Заколодного запам'ятають його рідні та Україна
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
